fbpx
життєві історії
Свекруха приводила і забирала свою онучку від молодшої дочки до мене сама. Той вечір нічім не відрізнявся. Я закрила за ними двері, і пішла годувати свою донечку. Та не минуло й години, як на телефоні з’явилася її фотографія. На дзвінок я відповіла, та краще б проігнорувала

Свекруха приводила і забирала свою онучку від молодшої дочки до мене сама. Той вечір нічім не відрізнявся. Я закрила за ними двері, і пішла годувати свою донечку. Та не минуло й години, як на телефоні з’явилася її фотографія. На дзвінок я відповіла, та краще б проігнорувала.

І в мене, і в мого чоловіка вже були невдалі спроби створити сім’ю. Я після розлучення залишилася із сином, зараз йому вже дев’ять років. У чоловіка дітей не було, і ми привели на світ спільну донечку.

Крім них я дуже часто проводжу час із племінницею Василя, з п’ятирічною Оленкою. Свекруха вважає, що в декреті я можу позайматися з нею перед школою (я до декрету працювала вчителем молодших класів), а заодно і заощадити сестрі чоловіка Ірині, гроші за дитячий садок.

Якщо чесно, я донедавна зовсім не заперечувала, люблю возитися з дітьми, тому встигала і з малюком, і з Оленкою позайматися, і з сином уроки вивчити. І все б добре, але, коли Оленку забирала бабуся, онука розповідала їй такі небилиці про те, як мій син над нею глузує, я також не дуже хороша, змушувала качати коляску і т.п., що в мене спочатку дух захоплювало.

Свекруха спочатку не вірила, списувала на дитячу фантазію, але поступово почала прислухатися та діяти за принципом “диму без вогню не буває”. Вона випитувала у онуки подробиці її розповідей, інколи це було навіть при мені, а Оленка рада була “старатися”. Іноді вона плуталася у “показаннях”, тоді свекруха говорила, що залякали дівчинку, і тому вона не може навіть до пуття розповісти про все.

Ні мої переконання, ні аргументи свого сина, свекруха не чула. Я в її очах перетворилася на жінку-злюку. Коли мене підтримала сусідка і втрутилася в нашу чергову суперечку на вулиці, розповівши, як Оленка поводиться з іншими дітьми на дитячому майданчику, свекруха тільки очима завертала: “Значить, вона лідер!”

Після такої “геніальної” заяви я відмовилася від подальших “посиденьок” із Оленкою, і порадила свекрусі та її дочці самим зайнятися підготовкою та вихованням дитини. Думаю, якщо це ляже на плечі бабусі, Оленка незабаром почне складати такі ж історії і розповідати мамі.

Фото ілюстративне