Живемо з чоловіком майже п’ять років. Перший рік знімали квартиру. Потім нapoдилася дитина, у чоловіка з’явилися проблеми на роботі, фірму перепродали, зарплати впали, і чоловік вирішив їхати працювати до друзів закордоном, а мене перевіз до своєї мами, що б мені легше було, і допомога.
Пару місяців все було нормально. Свекри на роботі, я з дитиною вдома. Малюк спить, я встигала втекти, випрати, приготувати вечерю. Всі були задоволені.
А потім почалися зуби. Спокою не було ні вдень, ні вночі. Якщо дитина днем засипав, я теж падала поруч з ним на ці півгодини, так як ночі у нас були неспокійні.
Природно, у мене не виходило всім наготувати, а до нас ще і сестра чоловіка з дитиною стали забігати, садок поруч, що б поїсти і взяти чогось з собою.
Сама я то сирки, то бутерброди, то курки шматок відвар, а на сім’ю треба постояти біля плити. Та й мені, якщо чесно, ніхто не допомагав. Приходили з роботи, поїли і по диванах. Хто телевізор дивитися, хто в’язати чи вишивати. Я все сама.
Якось свекруха прибігла з роботи, а підлоги в квартирі не вимиті, пил не стерта, купа постільної білизни так і лежала у ванній, як вона її кинула. Я валилася з ніг.
Свекруха мене насварила прямо з порога, яка я погана господиня, у всіх були діти, всі справлялися, а сьогоднішня молодь з машинами-автоматами, пилососами, пароварками і микроволновками оборзел, робити нічого не хоче і ні з чим не справляється.
Такі засранку. І нічого, що у дитини температура під 39, і нічого, що швидка і лікар приходила.
Зуби у всіх однаково лізуть і діти у всіх однаково ростуть. А я аби яка, ледащо, живу за їх рахунок, сиджу на їх шиї, так ще й робити нічого не хочу.
У мене здали нерви і я вперше свекрухи відповіла, що ні на чиїй шиї я не сиджу, я отримую дитячі та мені цих грошей вистачає, і якщо я живу у них і щось встигала робити по дому, так це значить, що дитина мені дозволяв. Зараз не можу, дитина неспокійний. І в домробітниці я не наймалася.
Після цих слів свекруха вліпила мені такого ляпаса, що у мене захиталася голова і я з дитиною на руках впала на кухонний диван.
Я сама винна. Дозволила до себе так ставитися. Хотіла догодити, може сподобатися … Не знаю … Але мені хотілося, що б не чужі мені люди, як я вважала, прийшли з роботи і відпочили, а не бігли по магазинах і стояли біля плити.
Мені дозволяв час, мені дозволяв дитина, домашні клопоти я люблю. І ось у що це вилилося.
Чоловік по телефону займає нейтральну позицію, просить потерпіти, «ну, ось така ось у мене мама, що поробиш. Я грошей зароблю, приїду і купимо своє житло, нехай і маленьке ».
Увечері я зібрала речі і вранці поїхала до мами в село. Свекруха навіть не запитала, куди я?
У мами важко, вода в колодязі, грубка, газ привізний. Але мені було дуже спокійно і добре. Та й дитина весь час на свіжому повітрі. Я вперше за півроку відіспалася!
Приблизно через місяць приїхав чоловік. Якийсь час він був на моєму боці, але потім капання на мозок подіяло. Спочатку він пообіцяв зняти квартиру, але терміново виїхав.
Осінь. Я залишилася у його батьків. Його мама мене нескінченно пиляє з приводу і без приводу. Те дитина погано одягнений, то погода погана, а я з ним на вулиці, то я зайве купила, то для кого я купила ці штани і блузку? Куди я ходжу і з ким спілкуюся, поки вона на роботі, а чоловік на заробітках? І так кожного дня.
Вона мене знищувала, пиляла, я погана мати, погана господиня … І чоловік виганяє мене. По телефону накричав на мене і сказав, щоб я їхала до своєї матері. Його мати лицемірно вибачилася.
Я зібрала речі і поїхала.
Через місяць він приїхав за мною. Сказав, що був не правий, йому все батько розповів, мати просто ревнує, давай все забудемо, поїхали назад, люблю, люблю ….
Але я поставила умови: або живемо в орендованій квартирі, він перестає їздити, знаходить роботу тут, відкриває свою будівельну фірму, або ніяк і розлучення.
Він не погодився, хоча грошей накопичена вже пристойна сума і в нашому місті можна на ці гроші купити однокімнатну квартиру або свій невеликий будинок.
Після наступної поїздки, через два місяці, з’явився знову. Визнав, що робив все під впливом матері і тільки зараз зрозумів і пообіцяв зняти житло. Наплів щось про покупку квартири і особисте щастя. Я повірила тоді. Це зараз я вже не вірю йому …
«Вернись до моєї мами, посидиш у неї якийсь час, знайди квартиру, дай заставу, а я приїду і ми тут же її купимо!» Я повірила.
Повернулася до свекрухи, не дивлячись на те, що на своїй території вона стала знову гнобити мене і маніпулювати, я з головою поринула в пошуки нашого житла. Знайшла затишний будиночок з ділянкою землі за нашими коштами, віддала завдаток і стала чекати чоловіка. Попереду новорічні свята, віра в чудеса і нове життя.
Він приїхав за тиждень до нового року. Йому не до покупки будинку. Він з друзями кожен день святкує. То у нього ресторан з колишніми колегами, то кафе з друзями дитинства, то лазня з однокласниками …
Ми посварилися міцно через те, що що треба займатися оформленням будинку, люди чекають гроші, а у нього на думці гульки і п’янки, хоча раніше він не захоплювався зовсім.
В процесі скандалу він вдарив мене, я його, свекруха схопила мене за волосся і витягла на кухню.
Новий рік він зустрічав зі своєю родиною в новому заміському будинку. Виявляється, влітку його батьки купили поруч з містом величезний будинок, я про це не знала, і всі наші грошики теж пішли в батьківську нерухомість. Синочку у них один і будинок залишиться тільки йому. Я новий рік зустрічала одна. Вірніше, з сином на знімній квартирі.
Він кликав до них, але я розуміла, що мені не будуть там раді, адже свекруха мене не кликала. Та я б і не поїхала – як їхати до людини, яка тебе ненавидить?
Схоже, що він хоче жити поруч з мамою. Навіщо? У мене в голові тільки одна думка – розлучитися остаточно, але так боляче йти від людини, яку любиш і ще болючіше позбавляти дитину батька.
Як він не розуміє, що я не хочу жити разом з його мамою. Після всього, що сталося я не хочу жити навіть поруч з нею.
Не знаю, як мені жити далі? Не знаю що мені робити? Відчуваю себе не дружиною, а якийсь дешевої коханкою.
Окреме житло нам, як я розумію, не світить. Зараз я з дитиною живу на зйомній квартирі, він в будинку. Каже, що цей будинок наш, хоч і подарований йому. Він мені залишив ключі від будинку, сказав, що я з дитиною можу переїхати в будь-який момент.
Хочете вишеньку на тортик? Червень був спекотним. Чоловік поїхав працювати до кінця серпня. Ми з дитиною вирішили поїхати в заміський будинок на вихідні. Приїхали, а ключі не підходять. Виявляється, кілька днів тому свекруха змінила вхідні двері.
