Свекруха все життя на заробітках в Італії провела, але нам і копійкою не допомогла. Ми з чоловіком з її будинку зробили “лялечку”, бо “до”, було в плачевному стані. Поки всі шукали турагенства, ми з Олегом – майстрів, бо все щось потрібно було доробити. І ось тепер, коли вона вже не в силі працювати, планує повернутися і жити з нами. І що дивно, чоловік впевнений, що має їй забезпечити гідну старість. А я проти!
Відколи я вийшла заміж за Олега, лише два роки ми жили в своє задоволення. А решту років, а в нас вже по заду чотирнадцять років спільного життя, ми присвятили ремонтам. Облагородженню нашого з ним житла.
Виховуємо ми дві донечки, красуньки. Я працюю місцевим вчителем іноземної мови, а мій чоловік на фірмі по виготовленні бруківки, зам директора по виробничій частині.
Звичайно, що бруківка в нас на подвір’ї вже є, мій чоловік подбав про те, щоб ми за найнижчою ціною її придбали. Але все одно внесли ми немалу суму грошей, яку певний час відкладали.
Будинок нам залишила мама чоловіка, яка в даний час перебуває за кордоном на роботі.
Цей будинок потребував дуже багато вкладень. За всі ці роки ми зробили чимало.
І фасад утеплили, кухню облаштували, адже “до” – було просто в плачевному стані. Ванну кімнату з кладови переобладнали і ще багато чого, адже кожного літа, коли всі шукали де відпочити, ми шукали майстрів, щоб виконати заплановане.
Звичайно, що нам би все це давалось легше, якби моя свекруха хоч трошки би нам допомагала фінансово. Як це роблять інші батьки.
Я тільки й чую від знайомих: “Вам повезло у вас є підтримка з закордону”. І ніхто навіть вірити не хоче коли я говорю, що нам ніхто не допомагає, ми все самі.
Цього року свекруха хоче повернутись на батьківщину, адже здоров’я вже не те і їй там важко працювати. А я не хочу навіть бачити її в своєму будинку, не те щоб жити поряд з нею.
Всі ці чотирнадцять років вона навіть не цікавилась нашим життям, а на старості вирішила з нами доживати. То раніше про старість їй не приходило в голову подбати?
Тільки тепер вона згадала, що має сина. Та мій Олег говорить мені, що то його обов’язок забезпечити мамі гідну старість. Тай починає переконувати мене що мені буде вона в допомогу.
Всі ці роки з неї допомоги ніякої, а тепер вона допоможе мені, цікаво чим? Я не знаю як мені переконати чоловіка, що цій жінці тут не місце?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!