До нас із Костею на весілля Поліна прийшла одна, без чоловіка. Вона віддала Кості конверт із подарунком, усміхнулася і повідомила:
— Михайлові не вийшло. Справи.
Мало того, що вона прийшла одна, хоча запрошення у неї було розраховане на дві персони, так ще й весілля нам зіпсувало.
Костя, коли його сестра відійшла, зателефонував до її чоловіка. З жартівливим наїздом:
– Чувак, я одружився! А тебе немає! Що за справи? — хвилинне мовчання, бурхливі пояснення його співрозмовника. – Як розлучилися? Коли? А діти? Ну ви даєте!
Чоловік, поговоривши з Михайлом, прибрав телефон і знайшов Поліну, щоб її вислухати і заспокоїти. Мені здалеку було видно, як вона мотає головою, сміється, намагається щось заперечити. А потім Поліна розплакалася і обійняла Костю, забруднивши його білий піджак своєю розмазаною косметикою.
Побачивши, що Поліна плаче, до них поспішили свекри. Вони стали перемовлятися, жестикулювати. Чоловік приніс своїй сестрі води.
І так тривало весь вечір. У мене весілля, а наречений та його батьки крутилися навколо неї. На мене навіть гості косо дивитися почали. А коли їхні вуха досягали пошепки з звісткою про розлучення Поліни, то вони йшли до неї зі словами співчуття та підтримки. Я вирішила підійти і привести цей гурток за інтересами до тями, нагадати, що взагалі-то у нас з Костею найщасливіший день у нашому житті, і зі скаргами на розлучення не доречно.
— Ти сама колись можеш опинитися на місці Поліночки, — засоромила мене свекруха, варто було мені вимовити кілька фраз.
Чоловік промовчав, наче погодившись. А його сестра досить заблищала заплаканими оченятами.
Я почала міркувати, що якщо людині погано, то вона не піде веселитися на свято. Що Поліна раніше могла повідомити про своє розлучення це справа не одного дня. Тим більше, вони мають дітей.
У будь-якому разі був суд, як згодом з’ясувалося, ще й не одне засідання. І вона мовчала, нікому нічого не сказавши. Зате на моєму весіллі підвернувся такий вдалий привід поплакатися і повідомити всіх про зміни у своєму житті.
Найсмачніший і найкрасивіший шматок торта віддали Поліні. Їй потрібніше. Свекруха навіть спробувала скасувати наш із Костею танець: на її донечку можуть наринути спогади про її весілля, треба пошкодувати дівчинку.
Тут уже я попередила чоловікові проблемами в сімейному житті, натякнувши, що його родичі розбредуться по хатах, а ми з ним разом залишимося.
Поліпшивши момент, коли сестра чоловіка залишилася на самоті, я поцікавилася причиною мовчання.
— Не хотіла псувати вам настрій. Ви такі щасливі були, до весілля готувались. Мама метушилася, ти сукню вибирала, Костик світився від радості. У мене язик не повернувся сказати.
– А так краще вийшло, так? Тебе не бентежить, що свято у мене, а всі довкола тебе на задніх лапках стрибають? — я розлютилася, тому не почала підбирати слова.
— Вони моя сім’я! Переживають. Я додому поїду, щоб тебе не бентежити.
Але її останню фразу почув Костик. Відразу почав відмовляти, але Поліна все одно виїхала. І я залишилася в цьому винною: вигнала. Слідом за Поліною пішли її батьки, звинувативши мене у черствості.
Так ця сестра зіпсувала наше весілля. Ось я повністю впевнена, що якби мій чоловік не зателефонував Михайлові, то Поліна все одно б комусь поплакалася. Недарма ж вона мовчала про факт розлучення, хоча могла батькам і одразу повідомити. Вони її сім’я, як вона сама заявила.
От навіщо так робити? Чого вона хотіла досягти? Опинитися в центрі уваги? Щоб усі хороводи довкола неї водили? Якщо ти зібралася на весілля, то залиш свої проблеми вдома! Навіщо людям такий день псувати?
На цьому Поліна не заспокоїлася. Через два дні, коли ми з Костею купували квитки до Таїланду, щоб провести час удвох, він видав геніальну думку:
— А давай Полінку візьмемо з собою? Їй зараз не завадить змінити ситуацію, розвіятися.
Навряд чи він сам до цього додумався, мабуть? Я запропонувала чоловікові летіти із сестрою, без мене, прямо озвучивши, що третій зайвий у цій подорожі.
– А що такого? Ну не хочеш, не візьмемо її із собою.
– Не хочу!
На цьому й зупинилися. Сестра чоловіка залишилася вдома. Зате варто нам повернутися додому, як ми зіткнулися з гнівом з боку свекрухи . Вона навіть презент не взяли, швиденько мене з Костею випроводивши під приводом того, що їй не до нас.
Зробити шоу із розлучення на чужому весіллі — зуміти треба. Зі свекрами все зрозуміло: Поліна їхня дочка, як не крути. Тож вина за зіпсовані стосунки лежить лише на ній. От жодної краплі не здивована, що Михайло її залишив: як із такою інтриганкою жити можна?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
