Женька виросла в звичайній родині, тато майстер на машинобудівному заводі, мама-рядовий бухгалтер на хлібозаводі. Довгоочікувана донечка народилася пізно, старшому синові вже десять було, тому любові і ласки від батьків їй дісталася з лишком.
Женька завжди знала, що на батьків можна покластися, в їхній родині – тато головний авторитет, здобувач і захисник, ось і дівчинка мріяла про таку ж сім’ї, щоб за чоловіком, як за кам’яною стіною.
А поки вона добре вчилася в школі і навіть не думала про хлопчиків, але шкільне життя швидко пролетіла, Женька надійшла в юридичну академію, батьки оплатили навчання, вони намагалися хоч чимось допомогти дочці.
Уже на першому курсі, Женя почала підробляти, писала контрольні та курсові недбайливим студентам. А на третьому курсі, переїхала на знімну квартиру, батьки не перечили, розуміли дочка виросла, їй треба будувати своє життя.
А Женька вже хотіла злізти з шиї батьків, мама була на пенсії, тато теж ось-ось перестане працювати, вона вже сама хотіла допомагати батькам.
Тим більше робота підвернулася, їй пощастило, вона знайшла місце в адвокатській конторі, помічником адвоката, вечорами готувала документи на наступний день і виконувала різні доручення. Вона була на хорошому рахунку і розраховувала отримати постійну роботу тут після академії.
Там же в адвокатській конторі, доля звела її з Дімою, він був водієм. Молодий, привабливий хлопець, вона давно вже звернула на нього увагу, але все часу не було навіть поспілкуватися, вони тільки віталися при зустрічі.
Молода помічниця йому теж сподобалася і він одного разу запропонував підвезти її додому після роботи, закінчувала вона пізно і жила далеко, тому з радістю погодилася. Потім ці поїздки стали постійними, так за розмовами про все на світі, пройшло два роки, вони здавалося б вже дізналися один про одного все.
Женька, якщо чесно чекала пропозиції від Діми, з батьками вона його познайомила, вони були в захваті від майбутнього зятя, надійний, з серйозними намірами, дочка його любить, про що ще мріяти батькам.
Женька навіть гроші спочатку почала відкладати на квартиру, і нарешті цей день настав, вона наречена. Ось тільки Діма відмовлявся брати квартиру в кредит:
– Навіщо залазити в кабалу на багато років, – говорив він, – у моїх прекрасний будинок, будемо жити там.
Вона намагалася заперечити, що вона навіть зі своїми батьками відмовилася жити, хоча вони і пропонували, що вона хоче свою квартиру, але він зміг переконати її або вона поступилася, щоб не псувати відносини на самому початку.
Після весілля вони переїхали до його мамі, там ще жила його сестра Світлана з дитиною, після розлучення вона теж жила у мами. Женьку взяли добре, а коли вона дістала гроші, накопичені на квартиру, полюбили ще більше.
Це чоловік умовив її, що треба зробити в будинку хоча б який-небудь ремонт. Будинок і правда, був не дуже. Молода дружина перший час, тільки те й робила, що мила, скребла, чистила.
Готувала для чоловіка, намагалася, хотіла порадувати, показати, що вона чудова господиня, а виходило, що готувала на всіх. Ну, не буде ж вона тарілки відбирати у його рідних, так це стало нормою, що Женя готує, миє, прибирає, продукти купує, а мати і його сестра чекають, коли вона прийде з роботи.
Коли Женя затримувалася, сподівалася, що хоча б в ці дні, свекруха і сестра зроблять все по дому, але «навіщо, Женя ж прийде, все зробить, краще голодними посидіти».
І якби ж то хоч слово подяки чула від них, тільки закиди, що-небудь було не так, особливо сестра брата намагалася, зачепити і образити. Женька спочатку не розуміла, що вона зробила Світлані поганого, ніби й подарунки дарувала до свят і слова поганого не сказала.
Потім дізналася, у неї з’явився кавалер і вона хотіла його теж привести в цей будинок, і молода дружина брата їй дуже заважала, займала кімнату, ось вона її і виживала.
Женька вже не знала, як ще догодити свекрусі і Світлані і подумувала, що треба все-таки з’їжджати, але чоловік ніяк не погоджувався, і головне, майже не захищав дружину від нападок рідні, вважав, що це просто бабські розборки, пошумлят і перестануть.
Ще б пак, напевно, довго терпіла вона, якби не впізнала, що чекає дитину, але як принести малюка в цей дурдом та свекруха, обов’язково, скаже, що нагуляла. Вона вже не раз натякала синові про це, що невістка дивно так затримується на роботі.
Чоловік не сприймав ці натяки всерйоз. Але як він поведе себе, коли дізнається про дитину, вона вже не була в ньому впевнена.
Після весілля він змінився, навіть возити перестав, він раніше йшов з роботи і почекати її чомусь -то не міг. На роботі вона була успішним юристом, а вдома її втоптували в багнюку, терпіти це було вже неможливо.
Від своїх батьків, вона довгий час приховувала, не хотіла засмучувати, нехай думають, що у неї все добре. Але дізнавшись про дитину, не витримала і заплакала у батьків, це було перший раз за три роки, тому батьки не на жарт злякалися.
– Я більше не можу там перебувати і піти від Діми не можу, я ще люблю його і чекаю дитину, а він не хоче що-небудь міняти, мамо… тату, що мені робити, – запитала вона в сльозах, вона сама мріяла допомагати їм, а тепер просила допомоги, але куди вона ще могла піти, як не до батьків
Батько довго думав.
– Так, до нас ти не хочеш, я правильно розумію та й Дімка не піде. Значить, мати, продаємо квартиру, ділимо гроші між дітьми, у сина теж кредит треба допомогти. Ти дочко, береш кредит, додаєш гроші і купуєш собі квартиру, маленьку, але свою. А потім вже там вирішите, разом ви будете жити або окремо, головне у мого онука буде свій кут.
– Тату, а як же ви, де ви будете жити?
– А дача, ти забула, у нас там добротний будинок побудований, нам вже на пенсії, тільки в радість на свіжому повітрі та й онуків будете привозити на літо.
– Так, це ти добре придумав, тільки я от думаю, якщо вони з Дімкою розбіжаться, як же Женька кредит виплатить одна, якщо вона з дитиною буде, хоча привезе до нас, ми поняньчим, – мама як завжди більше переживала за доньку і чому -то не вірила, що зять так просто піде від матері.
Женьці було соромно, що вона останнє забирає у батьків, але поки діватися нікуди, вона пообіцяла собі, як тільки все налагодиться неодмінно купить батькам квартиру, то що все налагодиться, вона не сумнівалася.
Дімка від її розповіді в захват не прийшов, свекруха, чула розмову, запропонувала на гроші від квартири поставити нову баню, коли Женька відмовилася, свекруха заявила:
– Ось бачиш сину, вона нас не любить і не хоче допомогти нашій родині, як ти можеш жити з нею?
Але час ще був, вона сподівалася умовити чоловіка, сказала про дитину. Як вона і передбачала, свекруха зрозуміла, що гроші спливають і робити вигляд, що вона любить невістку більше не треба, всім виглядом давала зрозуміти, що вона тут ніхто, так вони і прожили в стані війни ще кілька місяців.
Ось, ось уже час переїзду в нову квартиру, а вона до цього часу не знала, чиз нею Дімка поїде… чи ні. Він мовчав, якніби його це не стосувалося і вона поїхала одна.
Що буде далі, вона не знала, але те, що більше її ніхто не буде принижувати, це точно…
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
