fbpx

Світлана завжди жила за правилами. У 20 вийшла заміж, в 21 завагітніла, в 22 народила і підійшла до періоду, коли можна знову виходити на роботу. Залишилося з’їздити на море і віддати малого в садок. Щастя було так близько, а тут опа і 2 полоcочки на теcті. Земля пішла з-під ніг

Як Ви вважаєте, а діти відчувають , що їх не хочуть батьки? Для них важливо ще до появи на світ бути бажаними? За матеріалами

Сталася тут одна історія з моєю знайомою. Світлана завжди жила за правилами. У 20 вийшла заміж, в 21 завагітніла, в 22 народила і підійшла до періоду, коли можна знову виходити на роботу.

Залишилося з’їздити на море і віддати малого в садок.

Щастя було так близько, а тут опа і 2 полоcочки на теcті. Земля пішла з-під ніг.

Неймовірна історія без хепі-енду. Так вважає Світлана.

Чоловік їй каже, що якщо дитина прийшла до них, значить так має бути. Не просто так все це.

А Світлана вважає інакше. І як тепер їй вчинити?

Чи позбутися малюка чи ростити, але при цьому будучи сумною і нещасною.

Як правильно вчинити?

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page