У мене є подруга, Світлана. Вона вийшла заміж за Костика. І знайщла чудову свекруху.
Її свекруха, належить до тієї рідкісної категорії свекрух, які просто на вагу золота. Вона ніколи не лізла до них в їх життя, ніколи нічого не просила і не вимагала.
Коли Костик привів Світлану в будинок, то його мама зраділа. Але поживши з ними якийсь час, вирішила переїхати жити на дачу. Дача у них хороша, з чоловіком будували, повноцінна для життя. Чоловіка давно не стало і свекруха не поспішала заводити нового чоловіка. Хоча могла б собі це дозволити, вона ще цілком нічого і син уже виріс.
Світлана теж не нахабніла, вона хоч і живе в квартирі свекрухи, але не вважає себе господинею. Тому, коли вони захотіли робити ремонт, вона насамперед зателефонувала свекрусі:
– Мам, можна нам?
– Світланко, робіть що хочете, вам же жити.
І так було у всьому. Світлана питала – свекруха завжди схвалювала. Кожні свої вихідні, Світлана з чоловіком їздили до його мамі і там допомагали.
А коли Світлана чекала вже на дитнку, ось вже свекруха танцювала від радості.
– Внучку хочу. Сина виростила, тепер дівчинку мені подаруєте…
І Світлана народила дочку. Бабуся прямо помолодшала. Вона стала часто приїжджати, Світлані допомагати. І з коляскою у дворі погуляє і обід їм приготує. А невістка і рада була. Ну, де ще таку свекруху знайдеш?
Вони багато разів кликали її переїхати до них, але вона завжди відмовлялася. Не хочу, каже з вами жити, мені і тут не погано. А потім…
А Світлана з Костиком приїхали в гості на дачу, а мама там сидить з сусідом. І очі горять, так змінилася. Невістка відразу зрозуміла, наша мама закохана.
Так і живуть, свекруха з сусідом на дачі, а Світлана з чоловіком і донькою в місті.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
