Свого часу нам на весілля від тещі було вручено праску, а молодшій сестрі дружини – квартиру. Тепер Марія Федорівна проситься пожити у нас – а я проти, вибачте. сподіваюся на ваше розуміння.
З Мирославою ми одружені вже три роки. У неї є молодша сестра Віка, і коли ми ще зустрічалися, майбутня дружина часто говорила, що в сім’ї молодшу люблять набагато більше, ніж її. Хоча обидві сестри вже дорослі жінки, але батьки продовжують ставитись до них по-різному.
У день нашого весілля від тещі Марії Федорівни ми отримали у подарунок праску. Техніка хорошої фірми і обурюватися подарункам не прийнято, але навіть мої друзі, у яких не все гладко з фінансами, і ті змогли презентувати непогану суму грошей. А у мами Мирослави грошей знайшлося тільки на праску, хоч із доходами у неї порядок, у власності три квартири у місті.
Жили ми з дружиною на орендованій квартирі, я ще до шлюбу взяв іпотеку, яку теж доводилося виплачувати. Може, було б не так прикро, але через рік, коли заміж виходила сестра Миросі, їй мама подарувала квартиру.
Навіть для мене ситуація стала неприємною – старшій дочці праска за пару тисяч, а Вікторії – двушка у новобудові в Броварах. Навіть не можу уявити, що відчула моя дружина.
Ситуація стала лише гіршою, коли через певний Марія Федорівна заявила, що хоче пожити у нас. У її квартирі неспокійно, бо вона недалеко від залізниці, друга у неї найм, а третю подарувала молодшій дочці. Нічого краще, ніж переїхати до нас вона не придумала, тим більше, від нашого будинку їй і до роботи ближче, і ми у спокійнішому районі.
Коли теща вирішила обговорити свій переїзд із нами, я не стримався і висловив їй усе, що думаю про її поділ дочок.
Марія Федорівна страшенно надулася, а ось дружина Мирослава мене підтримала. Я відчуваю себе винним, адже наговорив неприємного мамі коханої жінки, але жити з нею в одному будинку не можу – занадто злий, навіть не через подарунок, а через таке ставлення до моєї коханої дружини.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.