Свого чоловіка Ореста я не вибирала і навіть не любила. А почалося все досить безглуздо. Я не змогла пережити своє перше нерозділене і нещасливе кохання, я просто поринула з головою спочатку в навчання, а потім і в роботу, на особистому житті як такому я просто поставила хрест і перестала про це думати.
Щиро кажучи, я була не надто розумною в той час, а допомога подружок і родичок тільки додала олії у вогонь. Після зради першого хлопця і завершення тих стосунків я, як і багато хто, повірила в тому, що чоловіки за своєю природою всі такі, а отже, і вірити їм не можна.
Але на щастя мої батьки, які досі живуть у щасливому шлюбі, думали інакше. Мої батьки вирішили взяти мою долю в свої руки і знайшли мені чоловіка. Поширена і не найпопулярніша ситуація – син подруги мами. У моєї мами є найкраща подруга тітка Лінда (насправді вона Олена, але вона жила в Америці і їй сподобалося ім’я Лінда). Ось мій чоловік – син цієї подруги.
У Ореста історія, дуже схожа на мою, тільки висновки він зробив після своєї історії правильні, і життя направив у вірне русло, не ставши фанатиком роботи й життя на самоті.
І ось все закрутилося, батьки спільно досягли свого, обробивши нас по всіх напрямках. Нам влаштували скромне весілля, зробили розкішний подарунок у вигляді квартири для молодої сім’ї.
Але все пішло зовсім не так, як вони планували. Почуття не прокинулися з нізвідки, не з’явилося ні кохання, ні пристрасті, нічого подібного, але, на щастя, і поганого не з’явилося також, і ворогами ми з чоловіком теж не стали. Але ми безпосередньо здружилися і стали просто найкращими друзями.
Особисте життя наше так і залишилося лише у фантазіях наших батьків, а в нас почалося життя зовсім інше. Ми жили дуже добре, робили те, що давно хотіли, але не могли наважитися, просто взаємна підтримка справила чудодійний ефект, і ми з Орестом знайшли одне в одному споріднену душу. Для батьків це було несподівано, вони чекали іншого, і вже в думках няньчили онуків, а тут таке.
А тепер про головне. Незважаючи на те, що я писала вище, ми з Орестом все ще разом і навіть з часом прийшли почуття. Більше того, дітей у нас уже двоє – близнюки, ми все ще разом і сім’я у нас міцна, не передати словами.
В чому секрет? За логікою речей я зараз маю написати, що ми з чоловіком покохали один одного з часом, і жити і дихати один без одного не можемо. Але ні. Ні, звичайно, кохання справді прийшло, і ми любимо одне одного, але за фактом наші стосунки не дуже й змінилися. Ми так само залишаємося друзями, спорідненими душами і близькими людьми, а любов, пристрасть і все інше – це лише доповнення, як би дивно це не прозвучало.
Секрет щастя насправді простий, нашого з Орестом щастя принаймні. Не треба зациклюватися на минулому, не треба про нього навіть думати взагалі. Минуле це минуле, з нього потрібно винести урок і відпустити його раз і назавжди.
Потрібно цінувати те, що маєш зараз, і жити цим. Потрібно просто жити. Наше життя у нас тільки одне, і витрачати його на переживання про примарне міфічне минуле не можна, треба жити тут і зараз. Минуле залишилося в минулому і твоє життя воно не зробить краще і не змінить, а твоє справжнє – воно є у тебе зараз, воно відчутне і воно справжнє живе.
Ти вже не зможеш змінити те, що було, але цілком можеш втратити те, що маєш зараз і занапастити і зруйнувати своє майбутнє. Потрібно просто запитати себе і чесно на нього відповісти: «Чи варте минуле того, щоб руйнувати через нього все своє теперішнє життя?».
Якби у мене зараз з’явився б шанс почати все з нуля з моїм першим коханням, а повірте, у там були великі серйозні почуття, то я сказала б йому в обличчя» Та ні за що!». Адже треба зовсім не дружити з головою, щоб проміняти своє нормальне щасливе справжнє життя на примарне минуле, яке вже одного разу накрилося мізним тазом і дало тобі конкретного стусану.
Живіть теперішнім, живіть зараз, і не шкодуйте про те, що було в минулому і про те, що могло б бути. Адже якби все було добре, як вам здається, все це не зруйнувалося б тоді і не залишилося б у минулому.
А те, що у вас є зараз – воно безцінне, і ви цілком можете це зруйнувати, піддавшись на солодкі, але порожні мрії та ілюзії.
Життя – це дорога без повернення, ми не можемо повернутися назад, але ми самі обираємо, як і куди йти далі. Головне – не помилитися і зробити правильний вибір. Всім миру й щастя!
Фото – ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.