fbpx

Свого синочка ми з Антоном назвали в честь дідуся – Дмитриком. І ось в нього були перші іменини, які ми вирішили відсвяткувати і запросити найближчих родичів. В тому списку була і мама чоловіка Ольга Петрівна. Довго в кафе ми не затримувалися. Як тільки програма свята була виконана, всі роз’їхалися по домівках. І тут задзвонив телефон. На екрані висвітлилось – свекруха. Я ще подумала, що забула щось в кафе, але ні

Свого синочка ми з Антоном назвали в честь дідуся – Дмитриком. І ось в нього були перші іменини, які ми вирішили відсвяткувати і запросити найближчих родичів. В тому списку була і мама чоловіка Ольга Петрівна. Довго в кафе ми не затримувалися. Як тільки програма свята була виконана, всі роз’їхалися по домівках. І тут задзвонив телефон. На екрані висвітлилось – свекруха. Я ще подумала, що забула щось в кафе, але ні.

На свято Дмитра в мого сина іменини, і я запросила найближчих родичів в кафе, яке знаходиться на нашій вулиці. Серед них була моя свекруха. Адже вона не дуже часто буває у нас у гостях. А тут такий привід зустрітися.

Ближче вечора, коли програма святкування була завершена, ми стали збиратися додому. Свекруха вирішила повернутись додому на таксі. І тут у мене задзвонив телефон.

Я побачила на екрані номер Ольги Петрівни і одразу ж подумала, що вона щось забула в кафе. Ну, всяке буває.

– Алло, Стефа, я ось тільки додому направляюся – їду від дітей. Хочу поговорити з тобою.

– Що?

До мене дійшло, що вона дзвонила своїй подружці Стефі Миронівні.

– Ох, якби ж ти знала, що сьогодні було. Виявляється, мої непогано живуть. Адже коли грошей кури не клюють, то можна й найняти аніматорів, і іменини в кафе відсвяткувати. Одним словом марнотрати. Я вважаю Оксана не при своєму розумі, раз пішла на такі витрати. Досі зрозуміти не можу – що мій Антошка у ній знайшов? Так ти уявляєш, вони ще й про другу дитину заговорили! Я в подиві. Вона і після першої дитини ще не схудла. Ось знайшов би собі нормальну жінку і заводив із нею ще дітей.

Я протягом 20 хвилин уважно її слухала та підтакувала у потрібних місцях. А коли розмова стала мені нецікавою, то просто вимкнула телефон.

Я дуже засмутилася після всього почутого. Тому вирішила зателефонувати до однієї зі своїх сестер і поскаржитися їй на свекруху. Адже в неї вже дорослі діти та тривалий шлюб. Та й поділитися з кимось цим безглуздим випадком хотілося.

Сестра мене підтримала і сказала, що не треба звертати уваги на такі вибрики Ольги Петрівни. Адже Антон у неї єдина дитина. І вона його дуже любить.

Поки твоєму синові лише один рік, тобі буде складно її зрозуміти. Але минуть роки і ти станеш на її місце.

Через 6 місяців я дізналася про свій черговий цікавий стан. Але свекруха відреагувала на цю новину дуже радісно. Вона почала краще до мене ставитися. Швидше за все, вона змінила свою думку від звістки, що в неї буде онука.

З того часу ми часто з Ольгою Петрівною разом ходимо по магазинах, купуємо одяг, проводимо час разом, гуляємо з дитиною в парку. І мені навіть іноді здається, що ми стаємо подругами.

Я намагаюся не згадувати про свою розмову з нею по телефону. Я тішу себе надією, що в той момент свекруха була справді у переживаннях про бюджет сім’ї свого сина. Літнім людям складно зрозуміти сучасні віяння моди. Але неприємний оса все ж залишився. Але я не буду з нею обговорювати ту історію — навіщо ставити близьку людину в неприємне становище.

А як би ви зробили на моєму місці? Розказали про цю розмову, чи змовчали?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page