fbpx

Святослав мене не ображав, жили без сварок, їздили до батьків, купили дачу, все як у всіх. Нам навіть заздрили, не знаючи, як ми живемо насправді. Коли я через вісім років заговорила про другу дитину, чоловік категорично був проти. Немає нікому ніякого покарання, ті, хто йдуть з родин – живуть собі щасливо

Заміж я вийшла з великого кохання, але любов була тільки з мого боку, і я це розуміла.

Я сподівалася, що з народженням дитини все змінитися, але помилилася. Чоловік дочку любив, заробляв, сім’ю забезпечував, а ось любові до мене так і не було. Святослав мене не ображав, жили без сварок, їздили до батьків, купили дачу, все як у всіх. Нам навіть заздрили, не знаючи, як ми живемо насправді.

Коли я через вісім років заговорила про другу дитину, чоловік категорично був проти. Сказав, що відразу подасть на розлучення, якщо я народжу ще одну дитину. Але я не послухала і через рік народила сина.

Чекала, чоловік відтане, дізнавшись, що народився хлопчик. Але ні. Він поїхав до своїх батьків на цілих три місяці, з малюком після виписки мене забирав брат.

Чоловік повернувя від батьків і сказав, що коли син піде в школу, наше сімейне життя закінчиться. Після цього моє життя стало нестерпним. Святослав мене ігнорував, перестав бувати вдома у вихідні, і я зрозуміла, що розлучення – це найкраще, що може статися. Батьки мене відмовляли, але я вже все вирішила. Синові на той момент було вже п’ять років.

Після розлучення чоловік швидко одружився, мабуть у нього давно вже була інша. Дружина народила йому двох дітей, була ще й її дитина від першого шлюбу.

Не знаю, як склалася сімейне життя у Святослава, чи щасливий він, але вони досі разом. Тому я думаю, що щасливий. І щоб там не казали про бумернаги – все це не правда, у більшості випадків немає нікому ніякого покарання, і ті, хто йдуть з родин – живуть собі щасливо.

Діти виросли, дочка заміжня, а син став пити і зараз він вже зовсім скотився. Сім’ї у нього ніколи не було, та це й на краще. Я через батьків передала колишньому чоловікові прохання про зустріч. Він не прийшов, але подзвонив. Коли я просила Святослава поговорити з сином, як батько, він відповів: «Це твій син, я його не хотів». І я залишилася сама. Мене чекає одинока старість, а Святослав, який покинув мене з дітьми, щасливий з іншою.

Автор: Наталія

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page