Є у мене сестра. Нещодавно вона вийшла заміж по зальоту. Так, так, саме тому вони з чоловіком і одружилися. Трохи про її чоловіка. Джерело
Йому 35 років, не був одружений, жив з мамою. Освіта 9 класів школи, в армії не був (відкосив по здоров’ю). Працював то охоронцем, то двірником, то вантажником.
Від бабусі йому дісталася квартира, яку вони з мамою здавали, на це і жили. Коли він зустрів мою сестру, він їй прямо сказав, що вона йому подобається, тому що молода і провінційна (з села).
Через місяць відносин вона дізналася, що вагітна. Чоловік і його мама були шалено щасливі. Відразу вирішили, що жити молоді будуть в бабусиній квартирі.
Змусили сестру звільниться з магазину (вона там касиром працювала), стали готуватися до весілля. Підготовка закінчилася, коли вже пристойно було видно живіт. Але не в цьому суть.
Весілля було дуже скромна, тільки рідні (батьки і брати, сестри і все). На цьому торжестві я і дізналася, що чоловік сестри теж звільнився з посади сторожа і тепер ремонтує якісь побутові прилади за гроші. Крім того грошима їм допомагали обидві мами (в 35 років ось прям саме те у мамки гроші брати).
Сестрі скоро народжувати (в жовтні) і тут між подружжям розгорається неабиякий скандал. Чоловік їй сказав, що вона народить і нехай шурує на роботу, а він з дитиною в декреті сидіти буде. І тоді він згоден дитини прописати у своїй квартирі, а інакше не пропише і її годувати не буде.
Тобто думка у мужика така – все декретні покладені державою молодий і малозабезпеченій сім’ї він буде отримувати на свою картку, а дружина в цей час нехай повертається в магазин і впахівает, щоб себе прогодувати. Сестра в шоці, вона теж не горить бажанням працювати.
І ось зараз ці два дорослих людини сидять на шиї у своїх мамок і сперечаються, кому дістануться гроші за дитину, яка ще й не народився навіть.
Я запропонувала сестрі все оформити на себе і після народження малюка виїхати до батька в село, там рік побути на свіжому повітрі.
Батько їй допоможе з доглядом, а чоловіче нехай за цей час подумає про все. Вона поки нічого не вирішила, в розгубленості. Але я перебуваю в шоці.
У нас в родині ніколи не сперечалися, хто сидить з дитиною. Може я відстала від життя? У моєму розумінні все-таки чоловік повинен забезпечувати сім’ю в більшій мірі, ніж жінка.
А тут ось воно як зараз. недавно її з немовлям (здоровеньким) виписали і допомогти їй приїхала її мама. І тут найшла коса на камінь, а вірніше теща із зятем зійшлися в суперечках і криках.
Теща активно підганяв зятя, щоб він йшов влаштовуватися на роботу, а дружина його нехай оформляє дитячу допомогу. Але для оформлення належних виплат потрібна прописка, а моя сестра прописана в селі, а не в місті. Тобто чоловікові треба б її прописати у себе в квартирі.
Але він не збирається цього робити, тому що вважає, що вона збирається відібрати у нього квартиру. Квартира до речі однокімнатна, маленька і взята в іпотеку ще до шлюбу.
Іпотеку погашає мама цього ледачого мужика. Що стосується роботи, то він заявив, що на 10 тисяч працювати не буде, а ось на 30 тисяч згоден, але немає такої роботи в нашому провінційному місті.
При цьому освіту у нього – 9 класів місцевої школи. Тому, на його думку, сестра повинна перевести малюка швидше на штучне харчування, і повернутися на роботу в магазин.
А він оформить на себе всі посібники і буде сидіти з дитиною. Теща різко проти такої позиції, сестра поводиться як прибулець. Але їй можна пробачити, у неї стрес після пологів. Моя мама запропонувала такий вихід: нехай сестра з немовлям їде на півроку в село до батька, там все своє, тепло і світло, та й батько-пенсіонер допоможе.
А цей ледачий лоб нехай залишається в своїй квартирі один і шукає роботу. У підсумку, все взяли тайм-аут. Теща поїхала до себе, попередньо закупивши малюкові і молодій сім’ї продуктів на два місяці вперед, ще й грошей їм на картку поклала. Коротше всі свої заощадження вбухала (шкода їй дочку).
Зять продовжує шукати роботу-мрії, сестра поки в прострації. Не знаю, що буде, коли вони проїдять залишені тещею гроші, боюся це буде швидше, ніж два місяці.