Сиджу вдома дивлюся телевізор, нікому не заважаю. Раптом дзвінок у двері, відкриваю, на порозі стоїть сусідка зверху, ні слова не кажучи усуває мене в сторону і майже бігом спрямовується в бік туaлeту.
Взагалі то ми з нею знайомі давно, але не настільки що б один до одного в туaлeт ходити. За матеріалами
Вона тим часом довго розглядає стелю в туaлеті, потім вимагає що б я негайно піднявся в її квартиру, так як чоловік дуже зайнятий і не може зараз приїхати, а сантехнік з ЖЕКу обіцяв прийти тільки завтра.
Чомусь згадалися сцени з німецьких фільмів які я дивився років двадцять тому. Там дуже докладно показано роботу сантехніка у відсутності чоловіка. Вирішивши, що на таку роль я по ряду причин не підходжу, відмовляюся.
Потім усвідомивши, що у неї там щось лопнуло і вона загрoжує мені затoпленням, погоджуюся. Виявилося що там всього навсього лопнув шланг на зливний бачок.
Перекривши воду і порадивши їй купити новий шланг зібрався йти, але сусідка вмовила випити чаю з її фірмовим печивом.
Сидимо п’ємо чай, вона ще й пляшку вuна на стіл поставила, мабуть вважаючи що мені як сантехніку без вuна ніяк.
Від вuна я відмовився, печиво похвалив і зібрався вже йти, як прийшла сусідка збоку. Розуміючu подивившись на пляшку поцікавилася що тут за незрозумілий шум був тільки що.
Отримавши вичерпну відповідь вона наостанок запитала де чоловік сусідки і посміхнувшись на прощання, гордо пішла.
Тепер чекаю коли всі сусіди по під’їзду будуть питати як часто я ремонтую сантехніку сусідці.
