Син давно жалівся, що “там го болі, там го колі”. Я слухала-слухала, і вирішила поїхати до них з невісткою в гості. Я тільки у ванну зайшла і шафку відкрила, як причина його стану вияснилася. А в кухні взагалі мене чекало потрясіння у вигляду плину для миття посуди. Я сказала Христі, що про мого сина вона зовсім не думає. Ось і вилізає йому все це “боком”
Ми з чоловіком живемо в селі.
Дочка заміжня і живе з чоловіком і дітьми в нашому домі. Зять в нас хороший, роботящий. Нічого не скажу.
Син же наш живе в місті. Невістка наша пані Львівська. Вона без великої причини в село до нас не їде. То їй смердить, то умови не такі, хоча в нас всі “удобства” в хаті. Що їй не підходить, я досі зрозуміти не можу.
Вже сім років вони в шлюбі, але діток поки в них немає.
Квартира ця невістки, тому я не можу часто до них навідуватися. Але ж, кожна мама мене зрозуміє, я хвилююся за сина, і повинна знати, як він живе.
Останні роки то корона, а тепер і повномасштабне вторгнення, зустрічались ми не часто. Переважно син один до нас приїжджав.
І ось, напевне, ще перед Великоднем, син почав мені по телефону жалітися, що щось зі здоров’ям не те.
То з животом щось, то висип якийсь з’явився. А недавно взагалі зізнався, що різні аналізи здавав.
Я, рад не рад, вирішила все перевірити.
Я наготувала сумку продуктів з села, перед тим зателефонувала сину, попередила, і направилась до дітей.
Я така на себе зла. Треба було цю “ревізію” скоріше зробити. Може б до цього і не дійшло.
Відкрила у ванній тумбу, а там пляшок з хімією, і не одна, а напевне з десять. Для плитки, для унітазу, для умивальника. Ще якісь антижири, для скла, для, для… це ж не нормально… Це ж все дуже шкідливо. Може через це все вони і онуків мені не можуть подарувати.
На кухні також на умивальнику засіб для миття посуду.
Я прямо так і запитала невістку, що вони таке жире їдять, що потрібно до кожної тарілки цей засіб використовувати.
Христя так глянула на мене, наче я інопланетянин.
Але ж через всю цю хімію мій син і почувається погано. Вона б про чоловіка краще подбала, а невістка просто очима завертає.
В нас в селі такого нема, тому і здорові всі.
Я так сину і сказала, але він сказав в їх сім’ю не втручатися.
Я не знаю, як маю до них достукатися, що все це дуже шкідливо і нікому ніякої користі не принесло.
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір