Син коли мені сказав, що Ліля в четвер хоче паски пекти, я розсміялася йому в обличчя. Де моя невістка, а де випічка. Лише продукти переведе.
Ви тільки яйця порахуйте, які дорогі. Василь пішов, і я подумала, що на цьому наша розмова закінчена, а він взяв і Лілі все переповів. Зранку вона мене набрала! Словом, не говорить більше зі мною. А ще наголосила, щоб ми до них на свята не приходили.
Ох і “пощастило” мені з невісткою. Я їй правду в очі кажу, а вона мене ще й крайньою зробила.
Цього року так вийшло, що мій син з невісткою не їдуть на великдень до моїх сватів у Львівську область.
Вихідного дня навіть в понеділок немає, а їхати на декілька днів такий світ і бензин палити, немає в них змоги. Словом, залишаються вони в Житомирі.
Ми з чоловіком живемо окремо. У дітей своя квартира, але не далеко від нас. На свята і інколи в неділю, ми збираємось, або ж у нас, або ж у молодих дома.
Я ще раніше сказала Лілі, що паску цього року пекти не буду. По перше, в мене щось сталося з духовкою, а якщо точніше, то я не маю бажання її пекти. Куплю собі ті три пасочки і не буду морочити собі голову.
Я кожного року пекла. Перед тим ніч не спала. Переживала, щоб вдались. Це, як не як, велика відповідальність. А в четвер до мене син заскочив, деякі продукти привіз. І за чаєм він мені сказав, що його Ліля буде цього року сама паски пекти. Мене це так розсмішило. Я навіть не знаю, для чого, але якось вирвалось мені сказати.
– Ну де твоя Ліля, а де випікання паски? Це не так легко, як вона собі думає.
Ну я правду сказала. Ліля не є така господиня. Олів’є чи шубу зробити – так, вона зможе. А ось з тістом в неї завжди були проблеми.
Моя невістка сирничка нормального посмажити не може, а тут на тобі, паску пекти зібралася. Каже Василь, Ліля знайшла якийсь дуже гарний рецепт в інтернеті, і навіть вже всі інгредієнти купила.
– Та знаю я ці рецепти з інтернету. Потім зі сміху не стримаєтеся. Скільки таких роликів “літає”, а коментарів до них. Як пекти, то тільки по перевірених рецептах. Ось в мене, наприклад, ще від моєї бабусі рецепт зберігся в записнику. Завжди паска гарна виходила. А то попридумують казна що.
А мій син як розійшовся. Взявся її захищати. Та я нічого такого не сказала. Тим більше, це правда, тому чому я повинна мовчати. Тільки продукти переведе, а ви тільки яйця порахуйте, які дорогі.
Василь пішов, і я думала на цьому все закінчилося, а він взяв та й Лілі все це переповів.
Словом, зателефонувала вона мені сьогодні зранку і таким гоноровим голосом сказала, щоб ми до них на Великдень і не думали йти, і вони до нас не прийдуть. Образилися.
Чоловік у всьому винить мій язик. Але я вважаю, що нічого поганого не сказала. То є правда. Ліля ніяка не господиня. Ну до паски, так точно.
Ну скажіть мені, люди добрі, хіба я маю перед дітьми вибачатися?
Автор – Наталя У.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua.