fbpx

Син невістки дуже не вихований. Не лежить у мене душа до цієї дитини. Син, якого я виростила сама, став військовим, служив на іншому кінці країни, привіз жінку, старшу за себе на 4 роки, ще й з 13-річним сином, розведену. Вона вже чекає дитину від мого сина. Я сама недавно вийшла заміж, в 51 рік. З чоловіком чекали їх з нетерпінням, у відпустку вони приїхали всі втрьох. Син у невістки балуваний, невихований, хамуватий. Вижили вони нас. Минув тиждень – жодного дзвінка. Дзвоню синові, він ображений, розмовляє словами «невістки»

Син невістки дуже не вихований. Не лежить у мене душа до цієї дитини. Син, якого я виростила сама, став військовим, служив на іншому кінці країни, привіз жінку, старшу за себе на 4 роки, ще й з 13-річним сином, розведену. Вона вже чекає дитину від мого сина. Я сама недавно вийшла заміж, в 51 рік. З чоловіком чекали їх з нетерпінням, у відпустку вони приїхали всі втрьох. Син у невістки балуваний, невихований, хамуватий.

У мене завжди були рівні стосунки з сином. Виростила сама, з бабусею разом. Син став військовим, служив на іншому кінці країни, привіз жінку, старшу за себе на 4 роки, ще й з 13-річним сином, розведену. Вона вже чекає дитину від мого сина.

Я сама недавно вийшла заміж, в 51 рік. З чоловіком чекали їх з нетерпінням, у відпустку вони приїхали всі втрьох. Син у невістки балуваний, невихований, хамуватий, нахабний і ще й бруднуля, хоча, як вона каже – відмінник.

Цьому хлопцеві багато чого дозволено – пропускати школу за бажанням, не прибирати за собою і таке інше.

Ми з чоловіком спершу не дуже реагували, але після місяця спільного проживання, він став робити зауваження цьому хлопчику. І нарвався на велике незадоволення з боку майбутньої невістки! З грюканням дверима, криком: «Виховуйте своїх, мого не зміните за місяць!».

Та він і не збирався змінювати його. Просто терпіння лопнуло, він же чоловік, мій чоловік, хоч і на моїй території живе.

Після деякої паузи, я просто отетеріла від несподіванки, я сказала чоловікові: «Давай підемо до друізів на квартиру, поживемо, поки вони не виїдуть назад». Пожили ще два дні, з її боку та її сина повний ігнор почався, ось і пішли ми.

Я сказала їм: «Раз не можете жити дружно, то ми поки підемо».

Минув тиждень – жодного дзвінка. Дзвоню синові, він ображений, розмовляє словами «невістки», прямо чую: «Треба було мені сказати, а я вже зробила б своєму синові зауваження. Я захищала сина».

Але ми ж всі за одним столом сиділи, коли трапився цей конфлікт, і вона все бачила, а, значить, заохочує хамство свого сина по відношенню до нас. А ось мій син зайняв її позицію, дуже прикро. Молодець, звичайно, це означає, що я його добре виховала. Та тільки від цього не легше. Зараз дзвоню йому, слухавки не брав, а коли бере – коротко і сухо зі мною розмовляє. Виставила вона все в тому світі, щоб з мого чоловіка зробити винного. Скоро вони поїдуть, я сина знову рік не побачу. Так і розпррощаємося холодно…

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, freepik.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page