Син-підліток: «Мамо, ти, як і батько, теж маєш мене утримувати. Я свої права знаю!»
– Ти зібралася татовими грошима собі шкарпетки оплачувати?
Питання 16-річного Дениса змусило Ларису зненацька. Батько юнака двома днями раніше скмнув сина аліментами. Мама із сином зібралися і пішли до магазину за одягом для підлітка.
Лариса сунула в кошик шкарпетки собі машинально: зі знижкою пара коштувала лише пару гривень.
– Що ти сказав? — перепитала жінка, не повіривши своїм вухам.
– Чому ти купуєш собі шкарпетки на мої гроші?
Світ жінки звалився. Вона, стримуючи сльози, виклала шкарпетки і пішла далі.
– Світшот класний, його візьму! — Денис згріб із полиці пару розмірів і пішов міряти.
Лариса подивилася на цінник: дві з половиною. З урахуванням пари штанів і джинсів, кількох футболок і п’яти пар шкарпеток, якщо світшот виявиться за розміром і приєднається до вмісту кошика, на касі доведеться викласти суму, що перевищує ласку колишнього чоловіка.
– Беру! – Задоволений Денис кинув одну з кофт назад на полицю, а другу помістив у кошик. — Ідемо на касу?
– Ідемо.
Чарівна дівчина на касі пробивала покупки та одразу складувала їх у фірмовий пакет магазину. Закінчивши, дівчина оголосила підсумкову суму.
Лариса і повернулася до сина: — Забирай щось, нам не вистачить твоїх грошей.
— Не буду я нічого прибирати! Мамо, ти, як і батько, теж повинна мене утримувати! Я свої права знаю! Давай, додай.
— Добре, — Лариса дістала гаманець, відрахувала гроші, кинула їх на прилавок і сказала: — Ось твої гроші за цей місяць: половина батька, половина від мене. На них ти харчуєшся, одягаєшся, оплачуєш репетитора з англійської та обіди у школі. Всього доброго! — Лариса прибрала гаманець у сумку та вийшла з магазину.
Денис повернувся додому через пару годин, з пакетами з магазину, що добряче поповніли:
– Мамо, дивись, я собі ще кроси взяв. А що на вечерю?
– Якщо ти все витратив, то твої нові кросівки. Сподіваюся, вони з натуральної шкіри – навар пожирніше буде.
– Мамо, я серйозно!
– Я теж не жартую. Смачного.
– Я зараз батькові подзвоню!
– Дзвони! — криво усміхнулася Лариса.
Підліток дістав телефон:
– Тату, привіт. Слухай мене, мама годувати відмовилася. Чи можна я до тебе приїду? У відпустку збираєшся? Добре тобі. Може, підкинеш кілька тисяч, мені на їжу? Зрозуміло, грошей нема. Все давай!
– Як скарга? Вдало?
Денис не відповів і пішов до себе в кімнату, грюкнувши дверима.
Не минуло й п’яти хвилин, як задзвонив телефон Лариси:
– Що там у вас трапилось?
– Денис про мої обов’язки та свої права згадав, — не стала приховувати жінка і коротко окреслила колишньому чоловікові те, що сталося, наголосивши на парі шкарпеток, з яких усе почалося.
– Зрозуміло. Але голодом морити хлопця — не діло. Скажи йому, що харчування щодо майбутніх аліментів. Наступного місяця все з них віднімаєш, що залишиться. Дену віддаси, хай на них харчується. Не вистачить — знов у борги заганяй. І так, доки до нього не дійде. Продовжить виїжджатися – приїду, поговорю. Інтернет відключи — він за нього не платив! Які діти тепер розумні пішли!
Відключення інтернету викликало набагато бурхливішу реакцію, ніж відсутність годівлі:
– Мамо, ти зовсім? Ти що робиш?
– Це ти в мене зовсім… Зовсім дорослий, щоб гроші рахувати. Інтернет нам із неба не падає, за нього платити треба. А ти, як доросла особистість, яка отримала від обох батьків гроші на своє утримання, маєш сам перейматися оплатою інтернету для себе.
– Я до тата жити поїду, зрозуміла!
– Ти потрібний там: у нього своїх троє. Якщо хочеш – дерзай! Дивишся, не прожене!
– З відпустки повернеться і поїду!
– Успіхів. Твій батько сказав, щоб я тебе годувала. З твоїх наступних аліментів він відшкодує мені витрати. Можеш іти вечеряти.
Вистачило Дениса на три дні. Лариса озвучувала Денису всі свої витрати на нього, аж до копійки. Їжа, витрати на електрику та воду, обіди та репетитора, лише за десяту частину місяця склали багато.
Помноживши цю цифру на десять, Денис отримав суму, яку витрачає на нього мама щомісяця.
До підлітка дійшло, якими несправедливими та образливими були його слова та вимоги. Він знайшов у собі сили вибачитись і більше так себе не поводити.
А Лариса вирішила: наступного місяця, отримавши аліменти, вона принципово купить собі цілих десять пар шкарпеток. Щоби були.
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
