Моя невістка з тим ” добром” ще до церкви на Великдень приперлася. Ми ж живемо в селі, де мене всі знають. Так соромно стало.
Мій син одружився на міській панянці. Леся до нас приїжджає не часто, все посилається на малу дитину, хоча Данилку вже п’ять років.
Зазвичай наш Іван приїжджає сам. В селі завжди допомога потрібна, до того ж, мій чоловік має проблеми з ногами, а я все сама зробити не можу.
Але вже як Леся до нас і приїжджала, то завжди з шиком. Вона має автівку, таку велику, я не дуже в тих марках розуміюсь. Син наш також має, але скромнішу. Тому якщо вона і їде в село, то лише на своєму джипі.
Останній раз я бачила Лесю на Різдвяні свята, тоді вони не ночували, а відразу ж ввечері поїхали до себе.
Цього року на Великдень син зателефонував, і сказав, що вони приїдуть на саму службу Божу.
В нас священик рано править. Служба починалася о 6 ранку. Я ще подумала, чому б не приїхати в суботу, і всім разом не піти на службу.
Але, думаю, хто я така, щоб керувати молодими. Так, значить так.
І ось стою я на своєму місці в церкві, а дітей все нема, та й нема. І ось вже ближче закінчення служби пропихаються мої до мене. Людей то ж багато.
Леся ж до мене повернулася і каже Христос Воскрес, а в мене ступор і я слова сказати не можу у відповідь.
Трохи віддихавшись я відповіла “Воістину Воскрес”.
І що б ви подумали, я таке побачила? Ніколи б не здогадалися – губалі, на пів лиця.
Тьху, як же то не гарно виглядає. Я думала, що таке тільки в кінах показують, чи по тих інтернетах. Але ж ні, дійшло і до моєї принцеси. Як тільки син на таке дав згоду, поняття не маю.
Мені тепер соромно в церкву йти. Всі ж люди мою кралю з надутими губами бачили. Я в очі нічого Лесі не сказала, а ось Іван отримав прочуханки, що таке дозволив.
Він мені каже, щоб я заспокоїлась, зараз всі таке роблять.
Але я не можу. В нас в селі ніхто такого чуда з себе не витворяє.
Ось скажіть мені, люди добрі, це нормально, коли жінка таке робить?
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua