fbpx
життєві історії
Син служить на гарячій ділянці фронту, а невістка шикує, хоча вони навіть діток ще не мають. Вона все на себе витрачає. Прийшла я до невістки кілька тижнів тому й повідомила, що йду на пенсію, а вона тепер мені повинна по 20 тисяч гривень щомісяця доплачувати, раз живуть в моєму будинку. Хочу пожити для себе, який тут гріх? І це тоді, коли син їй перераховує тисяч 60-70 гривень щомісяця!

Син мій Віктор служить на гарячій ділянці фронту, а невістка шикує, хоча вони навіть діток ще не мають. Вона все на себе витрачає. Прийшла я до Ані й сказала, що йду на пенсію, а вона тепер мені повинна по 20 тисяч гривень щомісяця доплачувати, раз живуть в моєму будинку, який я їм на весілля подарувала, а сама я в однокімнатну квартиру переїхала.

Пропрацювала я все життя, пенсію заробила нормальну, але не таку вже й велику, щоб розкошувати. Та хочу побачити світ, пожити для себе.

З чоловіком ми давно розлучені, він давно створив іншу родину, а от у мене так і не склалося, хоч і було кілька спроб. Та не так просто в сорок з гачком прийняти повністю, з усіма звичками, іншу людину, або змінитися самій заради іншого.

Отже, прожила я більше 20 років сама, звикла вже до такого життя, ніколи не жалілася. Діти виросли. Дочка вийшла заміж і виїхала за чоловіком в Іспанію.

А син Вітя знайшов гарну дівчину тут, в нашому місті. Одружилися вони, і я віддала їм наш з чоловіком будинок, а сама перебралася в однокімнатну мамину квартиру, доглянула маму.

Так ось, збираюся я наступного місяця на пенсію. Знаєте, так склалося, що за все життя я ніде не була, тільки до дочки два рази з’їздила, але тепер не хочу, хоч вони й кличуть. Вони самі житло орендують, куди там ще мене. Та й жити, попри обставини, мені подобається саме в Україні.

Ніколи я не присвячувала час собі, то маму доглядала, то синові й невістці допомагала, то на дачі, то на роботі все крутилася.

Дивлюся на фото однокласниць, подруг в соцмережах, які зараз по різним країнам. І розумію, як багато в цьому житті пройшло повз мене! А я ж так мріяла колись у Парижі побувати, в Римі. Та хоч в наші Карпати поїхати в готель чи пансіонат, де все включено! Нічого цього в мене не було.

Але вже вік, грошей чимало на ліки йде, а пенсія в мене буде дуже середня.

Сказала я кілька тижнів тому невістці, що коли вийду на пенсію, вона має мені допомагати фінансово, бо я хочу пожити для себе, але вона заявила, що таку суму, яку я назвала, вона просто не може виділити, але 3-5 тисяч даватиме.

І це тоді, коли син їй перераховує тисяч 60-70 гривень щомісяця! Я просто синочка не хочу на фронті турбувати цими питаннями, але коли приїде Вітя у відпустку, вже тоді перед фактом поставлю. У мене теж життя одне!

Сказала невістці, що зміню заповіт і перепишу будинок на доньку, яка погодиться мені таку суму виплачувати, для неї це не гроші.

Невістка виставила мене за двері. Ну, Бог їй суддя, нехай це буде на її совісті.

Близькі, які знають про наш конфлікт, не розуміють мене. Ну, то їх справа. Я ж зробила, як і сказала: будинок переписала на дочку, а син з невісткою нехай живуть в ньому, ніхто їх не виганяє.

Зате дочка тепер по 20-30 тисяч гривень мені платить щомісячно,я вже в Буковелі відпочила на Новорічні свята! До косметолога почала ходити, на масаж.

Тому, жінки, хочу сказати вам одне: не бійтеся наполягти на своєму заради того, щоб пожити для себе. Це так прекрасно, навіть у такі часи, як зараз!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page