Коли моєму синові виповнилося 5 років, мій чоловік пішов від нас. Сім’я та сімейні стосунки перестали його цікавити, і я не тримала його. На той час ми жили разом з моєю матір’ю у нашій 2-кімнатній квартирі.
Через 10 років моєї мами не стало. Син Тарас перебрався до її кімнати і жив там до 23 років. А потім він прийшов і повідомив, що одружується.
Зрозуміло, молодим не було де жити. Тому син із невісткою перебралися до нас.
На той час я вже не працювала, а раніше була нянею в дитячому садку, тому почала думати про те, як можу допомогти рідним.
Ідея з’явилася раптово: можна пошукати в оголошеннях, чи не потрібна комусь нянечка для дітей. Але мене цікавила не погодинна робота, а робота нянею з проживанням.
Я хотіла, щоб мій син міг повністю розташуватись у нашій квартирі. Тим більше, що зовсім скоро я дізналася, що стану бабусею.
Скажу чесно: мені дуже пощастило. Хоча мені довелося жити в різних сім’ях, здебільшого мене все влаштовувало. Кілька років я жила в досить забезпеченій сім’ї, де з мене порошинки здували. Я навіть на відпочинок за кордон їздила, не кажучи вже про гарну зарплату, яку мені платили щомісяця.
Тож я змогла почати відкладати гроші на майбутнє. І так минуло довгих 10 років мого життя. Я хотіла накопичити достатньо коштів, щоб купити собі маленьку однокімнатну квартиру та перестати працювати.
Маленькими кроками я йшла до цього, д оздіснення свого бажання.
Звісно, мені рідко вдавалося вирватися до рідних. З онуком я бачилася кілька разів на рік. Думаю, це головна причина, чому моя сім’я так віддалилася від мене.
Синові та невістці потрібна була їхня особиста нянька, на яку можна було б зіпхнути дитину. Але я не могла собі такого дозволити, бо постійно працювала.
І ось довгоочікуваний момент настав лише минулої весни. Поки я розбиралася з паперовою тяганиною і займалася покупкою квартири, мені потрібно було десь жити. Я повернулася до своєї квартири, де вже стільки років живе мій син, невістка та онук. І зовсім не відчула себе, як удома!
Рідні майже щодня питали, як справи з квартирою і коли я з’їду. Я відчувала постійну напругу і розуміла, що тут зайва.
За місяць я поїхала. Невістка Настя не переставала дорікати мені за те, що я витратила стільки років на виховання чужих дітей, забувши про своїх. Але про те, що я робила це заради того, щоб вони мали своє житло, вона забула.
Зараз невістка знову чекає дитину. Тепер вона дзвонить і хоче, щоб я допомогла їй, коли вона народить. Але мені зовсім не хочеться це робити. Про мене згадали, коли я знадобилася. І потрібна я лише у ролі няньки!
Мені шкода, що наші сімейні стосунки не склалися, але я не дозволятиму експлуатувати собі таким чином!
Наств нарешті той час, коли я можу дозволити собі пожити для себе.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
