Син у мене підліток, весь у колишнього свекра росте: їсть у три рота просто, як не в себе.
Моєму синові зараз 17, зріст 185, статура звичайна. Все життя, з самого дитинства, у хлопчика дуже гарний апетит.
Зараз у нього вік такий, я розумію, що організм росте. Він навчається в коледжі з ранку і до трьох, потім сидить удома та грає за компом. До ночі.
На тренування не ходить. Зайвих рухів не любить. Допомоги не дочекаєшся.
Просто до сліз утомилася готувати, вдома нескінченна їдальня. Їсть з ранку перед коледжем, їсть на обід, їсть на полудень, і ввечері обов’язково велика ситна вечеря.
Син може навіть годині о 12 ночі підвестися і змести все, що залишилося в холодильнику.
Не подумайте, готую багато, повноцінно: борщі котлети/супи/макарони.
Але просто вже здається, що немає сил. Ловлю себе на думці, що хочеться його просто виселити кудись.
Виховую його сама і практично весь мій заробіток йде, щоб сина прогодувати. Оце такий апетит був у мого колишнього свекра, син весь в нього, навіть зовнішність.
Іноді мені так хочеться купити щось смачне і дороге, ікри червоної, креветок або стейк з лосося, але розумію, що з таким любителем попоїсти це неможливо.
Для себе самої це проблемою не було б абсолютно, мені багато не треба. З ним же жодних грошей не вистачить.
Ось купила вчора величезну коробку печива – увечері приходжу її вже нема. Це крім основного харчування, як ви зрозуміли.
Ну як так можна? З’їсти цілу величезну коробку печива кілограм два за день!
Якщо купую батон – він спокійно з’їсть його весь за один раз із супом, намазавши на нього банку плавленого сиру.
Від думки про приготування якихось страв мене вже просто трясе. Ніяких свят не хочу!
Сьогодні зловила себе на думці, що просто хочеться зібрати валізу і втекти кудись подалі.
Мене, до слова, подруга в Прагу кличе на Новий рік, але як я сина залишу?
Передрук без посилання на ibilingua.com.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
