– Син її взяв вже з дитиною від іншого мужика, уявляєш! – з обуренням розповідає пенсіонерка Ольга Герасимівна. – Любить її, на руках носить п’ять років уже. Дитину її записав як свою, слова не сказав! І з народження займається зі сином, і памперси міняв, і гуляв, і ночами вставав. Зараз спільна донька є, десять місяців внучці, як не прийду до них – невістка в інтернеті сидить, син з дітьми возиться…
– Молодець, який ваш син!
– Молодець, так тільки невістка не цінує! Останнім часом пиляє його дні і ночі безперервно. Грошей не заробляє він, бач, як чоловіки подружок, які своїх дружин і на курорти возять, і шуби їм купують. А Ігорю останнім часом щось не щастить з роботою. Ну не всі олігархи, так!
– Ну він же працює? Таку-сяку зарплату отримує, в будинок приносить?
– Працював і приносив. Але ось перед народженням дочки звільнили його і з того часу прямо смуга якась чорна. Він шукає, влаштовується, переживає, на дивані не сидить. Але то обдурять з обов’язками – на співбесіді говорили одне, а на ділі виявилося інше, то тепер ось з грошима – заплатили в три рази менше, ніж обіцяли… І що мужику сидіти за пару гривень повний робочий день? Смішно! Звичайно, звідти він пішов, тепер знову шукає…
За великим рахунком, олігархом син Ольги Герасимівна Микола справді не був ніколи. У школі теж особливо зірок з неба не хапав, в вузі навчався платно – мати, як то кажуть, кістьми лягла, але дала синові вищу освіту. На першу в житті роботу Ольга Герасимівна влаштувала Колю по знайомству.
– Посада, звичайно, поки не найвища, але для початку нормально! – говорила сусідка по дачі Анна Борисівна, яка і допомагала з працевлаштуванням. – А там зачепиться і піде вгору, хлопець недурний. Компанія у нас велика, стабільна, у всіх на слуху. Далі все залежить від нього, нехай старається, показує себе… Загалом, робимо кар’єру!
Компанія дійсно в рекламі не потребувала і влаштуватися туди вчорашньому студентові було великою удачею. Молодь приходила туди в основному «по блату» – і так зачепившись, швидко і активно хлопці і дівчата йшли вперед і вгору по кар’єрних сходах.
Миколи виставили на вулицю «за згодою сторін» з двома окладами в зубах, не подивившись на сімейні обставини – маленьку дитину і дружину при надії. І ось уже майже рік хлопець поневіряється з пошуком роботи.
А з грошима в родині дуже погано – грошей просто немає і не на шуби та поїздки, а просто на життя. Допомагають батьки з обох сторін, підкидають продукти, без їх допомоги би вже по світу пішли. Добре що хоч квартира у молодят не чужа,вона належить батькам Юлі. Комуналку оплачують зараз теж вони.
– Навіщо ж Микола звільнився з того місця, де хоч щось платили? – запитують Ольгу Герасимівну. – В їх ситуації зараз і це гроші. Сидів би там і шукав щось інше…
– Так там не сидіти, там працювати треба! – зітхає Ольга Герасимівна. – Можливості значитися там і щось шукати паралельно, дзвонити, оновлювати резюме, писати супровідні листи, відпрошуватися на співбесіди – немає…
Зараз головна проблема, на думку Ольги Герасимівна, в тому, що Юля вже просто рве і метає. Безгрошів’я довело її до ручки і перетворило в якусь мегеру. Кожен день вона закочує чоловікові скандал, звинувачуючи його у всіх гріхах.
– Ти не мужик! – кричить вона так, що чує вся їх панельна багатоповерхівка з першого до п’ятнадцятого поверху. – Мужик б пішов і заробив гроші! Не знаю, де і як! Вантажником, кур’єром, двірником! Мужик б не допустив, щоб сім’я голодувала. А ти дитину народив, а утримувати його не можеш!
Сама Юля підробляє в інтернеті, але отримує з цієї підробки такі смішні копійки, що ледь вистачає оплатити телефон…
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!