Сина з десяти років я виховувала одна. Жили ми в селі, та я робила все можливе, лиш би він ні в чому не був обділений. Після школи Ігор всупив до технікуму, і приїжджав в село вкрай рідко. Того дня він постукав у двері. Я відкрила і не могла повірити своїм очам. Син був не один. Я закрила на декілька хвилин очі, бо думала, що це сон. Ну не може такого бути! Та це була реальність. За чашкою чаю Ігор розповів всю правду.
***
Мене звати Мирослава. Мені сорок років. Я живу в селі, в п’ятдесяти кілометрах від райцентру. Колись у мене була повна сім’я, але кілька років тому я oвдовіла. Синові, Ігорчику, тоді було всього десять років.
Довелося мені ростити його абсолютно одній. Я зробила все, щоб мій син виріс добрим і порядним і ось до чого це призвело.
Після дев’ятого класу Ігор вступив до будівельного технікуму в райцентрі. Жив він тепер там, додому приїздив тільки у вихідні, і то не в кожні. Навчався мій хлопчик добре, але от в особистому житті, як виявилося, накоїв справ…
Після закінчення другого курсу син, як зазвичай, повинен був приїхати додому в село на канікули, але щось затримувався. Приїхав Ігор раптово, через два тижні після закінчення навчання і не один. Коли я відкрила двері синові раннім літнім ранком, то подумала, що ще не прокинулася і мені ввижається. В руках у Ігоря був конверт з новонародженою дитиною.
– Знайомся, мамо, це Вікторія!
– Тобто? Чия це дитина, синок?
– Моя… вибач, мам, я не міг залишити її в будинку…
Мені здавалося, що це сон, і я просто сплю. Я закрила очі, кілька разів струснула головою і, про всяк випадок, ущипнула сама себе. Розплющивши очі, я побачила все те ж саме: син ніжно тримав в руках доньку і цілував в крихітний носик.
– Ігорчику, а може ти мені розкажеш що трапилося і звідки у тебе ця дівчинка?
– Розповім, звичайно…
Син почав свою розповідь. Відразу після вступу до технікуму, він познайомився з Юлею. Вона вчилася в іншій групі і сподобалася Ігорю. Юля відразу здалася синові якоюсь особливою, у неї не було модних нарядів і яскравого макіяжу, як у інших дівчат. Незабаром Ігор дізнався, що ця дівчина з дитячого будинку. Через деякий час вони почали зустрічатися. А потім син поїхав на літні канікули…
Ігор боявся зізнатися мені, що збирається одружитися. Вони з Юлею вирішили дочекатися вісімнадцятиріччя обох, щоб одружитися без попиту. Дитина ж мала народитися на початку червня, як раз перед канікулами. Але сталося непередбачене: Юля під час народження… Виявляється, що у неї проблеми з серцем та народжувати їй було протипоказано.
Ігорю довелося зробити неможливе, щоб забрати доньку. Він в прямому сенсі ночував під вікнами будинку і домігся того, щоб маля не відправили до будинку маляти, а віддали йому. Завідувачка зглянулася над нещасним хлопцем і допомогла оформити дитину на нього.
Дізнавшись про цю сумну історію, мені нічого не залишалося, як прийняти внучку. Ігор перевівся на заочне, і почав працювати у себе в селі на фермі. Доньку він дуже любить і піклується про неї. Мені здається, він бачить в ній риси коханої дівчини… Ось такий порядний виріс у мене син.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
