fbpx

Синочку всього пів року ще, і, зрозуміло, дитина не завжди ще добре спить вночі. Тому бабуся чоловіка й вирішила, що Рома маєе спати окремо у вітальні на розкладачці. Адже він працює і йому треба висипатися, от як. Варто сказати, що живемо ми з чоловіком і синочком у великому будинку на одному поверсі з бабусею чоловіка та його тіткою, дочкою бабусі. Ділимо будинок на дві сім’ї, з нами також живуть ще дядько чоловіка, його дружина, їхня дочка, її чоловік та їхні діти. Так, нас 11 людей в одному будинку. І ось я не розумію, в чому справа насправді

Синочку всього пів року ще, і, зрозуміло, дитина не завжди ще добре спить вночі. Тому бабуся чоловіка й вирішила, що Рома маєе спати окремо у вітальні на розкладачці. Адже він працює і йому треба висипатися, от як.

Варто сказати, що живемо ми з чоловіком і синочком у великому будинку на одному поверсі з бабусею чоловіка та його тіткою, дочкою бабусі. Ділимо будинок на дві сім’ї, з нами також живуть ще дядько чоловіка, його дружина, їхня дочка, її чоловік та їхні діти.

Так, нас 11 людей в одному будинку. Мати мого чоловіка давно залишила Рому бабусі і десь поїхала в іншу каїну, лишилася там. А про батька взагалі нічого не відомо. Бабуся виховувала Романа з 10 років, зараз йому 30.

Ну як дивилася, Роман жив із нею, але сам по собі, працювати пішов із 12 років, особливо за ним ніхто не стежив і він виховав себе, можна сказати, сам. Потім ми зустрілися, розписалися.

Зараз у нас підростає маленький син, Назарчику півроку. Живемо ми у своїй кімнаті, бабуся з тіткою – у своїй, але бабуся постійно приходить до нас у кімнату, коли їй захочеться, без стуку, у будь-який зручний для неї час, вчить, як виховувати нам нашу дитину, та ще й старається зробити все, щоб ми з чоловіком розійшлися.

Рома багато працює, майже вдома не буває, і в прямому сенсі приходить поїсти – поспати. Житло своє він брати поки що не хоче, каже, що вдома його не буває і йому ніхто не заважає, бо якби частіше був вдома, то давно з’їхав би від бабусі та тітки.

А от я цілодобово з ними! Нещодавно Рома за порадою бабусі переїхав на одну ніч на розкладачку в коридор, мене ця ситуація не влаштувала, я поговорила з ним і обговорила ті моменти, що він мій чоловік, все ж таки ми не повинні існувати окремо, а якщо хочеться спати – нехай лягає раніше, ніж наш син.

І взагалі я вважаю, що варто задуматися про своє житло. Рома тоді зі мною погодився і повернувся до кімнати.

Але днями мені бабуся каже, що потрібно розстелити в коридорі розкладачку нормально – матрац, постільну, аби Рома добре висипався. Я попросила її цього не робити, не втручатися, мовляв, ми самі розберемося у всьому і це наша родина.

І ось учора чоловік знову пішов спати на розкладачку, доки я була зайнята Назарчиком і не помітила цього. З’ясувалося, що бабуся йому там усе постелила сама, не запитавши про це.

Я сподівалася що там буде не зручно спати на пустій розкладачці, без всього. і йому доведеться повернуться до кімнати. Але бабуся внесла корективи.

І це не перша ситуація. я вже йшла від чоловіка пару місяців тому і ми майже розлучилися, але Роман тоді попросив мене повернуться назад і зберегти сім’ю. Пішла я, знову ж таки, через бабусю, через її вічні моралі.

Син коли тільки народився, було важко, ніхто не допомагав, в душ елементарно не могла сходити, не те щоб поїсти. Так бабуся тоді щодня заходила в кімнату і говорила: я там Ромі посмажила картоплю і салат зробила, він прийде – нехай їсть, а ти, якщо хочеш бери там овочі, готуй собі теж їжу.

Хоча бабуся чудово бачила, що я не виходжу з кімнати і не їм нічого, в той час, як вона більшість часу сиділа тоді на кухні. Мене зачепила її байдужість до мене, як до людини, родички. У нас у сім’ї просто інакше.

Я намагалася тоді розмовляти з Романом і пояснювати, що він не терпеть постійних якихось витівок від своїх родичів, чому я маю отримувати його «порцію» від абсолютно чужих мені людей? Він мене не слухав, і я пішла.

Щиро кажу: я жодного разу неприємного чи неповажного слова не вимовила і жодної поганої дії не зробила на адресу бабусі мого чоловіка. І безліч разів за весь час порушувала тему свого житла.

грошове питання тут не має значення, хоч зараз можна поїхати і оформити кредит на купівлю житла, але чоловік або просто мовчить щоразу, або міняє тему.

Почуття обов’язку Рома до бабусі не відчуває, підвищує голос завжди, якщо вона втручається в його справи, або просто йде з дому і все.

Роман про бабусю не дбає і не піклується ніяк, адже він постійно на роботі, плюс в основному це роблять її ж діти – син і дочка, що живуть з нами в одному будинку.

І ось я не розумію, в чому справа насправді. Може, Ромі просто зручно з нею жити? Ні за що не платити, прийшов – поспав і пішов знову. Це в мене єдине пояснення.

Підкажіть, будь ласка, як бути? Що робити з бабусею? Як себе вести? Чи все ж таки справа не стільки в бабусі, скільки в моєму чоловіку? Мені хочеться своєї сім’ї, без зайвих порад та втручань, хочеться свій дім і свої порядки в ньому.

Дякую за увагу й поради!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page