fbpx

Синові, скоро буде тридцять три роки! Високий, красивий, розумний, веселий, багатий. Дівчата були у нього – одна одної краще. Я все чекала, коли ж він одружується нарешті. Онуків хотіла… А він все вибирав. Ну що, вибрав! Одружився рік тому… на жінці з двома дітьми. З ДВОМА, розумієш? Хлопчаки, вісім і одинадцять років їм зараз

Валентина Михайлівна, йдучи на роботу, пожалілась подрузі. Ну не може ж такого бути.

– Синові, скоро буде тридцять три роки! – розповіла пенсіонерка Валентина Михайлівна. – Високий, красивий, розумний, веселий, багатий. Дівчата були у нього – одна одної краще. Я все чекала, коли ж він одружується нарешті. Онуків хотіла… А він все вибирав. Ну що, вибрав! Одружився рік тому… на жінці з двома дітьми. З ДВОМА, розумієш? Хлопчаки, вісім і одинадцять років їм зараз.

– Ну… Якщо жінка нормальна, вони полюбили один одного, то і добре, хіба ні?

– Я тебе прошу! З боку, може, і добре. Але не з єдиним сином таке! Я ось думаю – зачарувала вона його, не інакше.

– Та ну, Валентино Михайлівно, ви ж розумна людина, освічена! Невже вірите в таке? Зачарувала, приворожила… Дурниці це!

– Не знаю. Я сина свого не впізнаю! Він цих дітей тепер мало не на руках носить! Подарунками їм дарує. Ролики, велосипеди, гаджети… Старшому гітару купив, оплатив заняття – хлопець мріяв про це давно, але у матері раніше грошей не було. Другого в хокей записали, теж недешевий спорт, одне тільки спорядження скільки коштує… Займається з ними сам, в школу возить вранці! Влітку літали на море. «Я, каже, маю показати синам світ!» Ні, ну як? СИНАМ… Невістку з роботи забрав, сказав – нічого, мовляв, за копійки працювати, займайся дітьми. А їхній батько, ні копійки не дає…

– Та добре вам, Валентино Михайлівно! Радійте за сина. Щасливі вони, і добре. Ви ж, здається, онуків хотіли? Ну ось вам внуки. Напевно зараз і спільного народять! Будете няньчити!

– А от і не «добре»! Таня, невістка, заявила, що народжувати більше вона не збирається!Більше на це не піде! Так що онуків мені не бачити – рідних, в сенсі, рідних. А ці діти що, чужі все одно! Ніякі вони мені не внуки! Син мені теж каже – дивись, як добре, готові діти вже, не потрібно ні горщиків, ні сосок, ні безсонних ночей. А я йому кажу, он у сусідів теж готові діти, підросли вже, і що мені з того? Мені рідні внуки потрібні!

Чоловік, який ось так завзято взявся виховувати чужих синів, дійсно веде себе не правильно? Мати його дійсно шкода?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page