Сину вже сороківка минула, а він досі на моїй шиї сидить. В мене є дача, хотіла її продати, і купити нам по однокімнатній квартирі, нехай там Руслан що хоче, те й робить, але не вийшло, бо за ці гроші вирішили зробити ремонт. Всі у такому житті сина звинувачують мене, але в чому ж я винна? Та я б з радістю його женила, і мала б спокійну старість.
***
Тарас працював менеджером в невеликій фірмі. Крім нього в офісі перебувала господиня фірми, Орися Михайлівна і бухгалтер Ольга Яківна. Ользі Яківні було вже шістдесят років, але вона все ще працювала.
Орися Михайлівна в офісі була рідкісний гість і єдиним співрозмовником Тараса була літня бухгалтерша. Вона зазвичай довго і докладно розповідала про своє життя.
З чоловіком вона давно розлучилася і зараз жила зі своїм сорокарічним сином. Її син весь час чимось хворів і в основному не працював.
Жили вони в двокімнатній квартирі з окремими кімнатами. У Ольги Яківни була ще у власності дачна ділянка з будиночком. Ділянка перебувала в передмісті і коштувала досить дорого.
Останнім часом Ольга Яківна все більше скаржилася на те, що їй вже важко жити разом зі своїм дорослим сином. Вона довго міркувала, як продасть свою дачну ділянку і квартиру, а на виручені гроші купить дві окремі квартири і нарешті, роз’їдеться з сином.
– Пора йому вже самому жити, а то постійно жінок якихось до нас водить. Шумлять. Спати мені заважають. Я не висипаюся і цілий день працювати потім не можу – скаржилася вона на сина.
Останнім часом її син скаржився на проблеми з хребтом. Знову не працював, і Ольга Яківна постійно оплачувала його дороге лікування і різні обстеження.
Але, врешті-решт, йому стало краще і він нарешті-то, влаштувався на роботу. Ольга Яківна виставила свою дачу на продаж і пішла у відпустку.
Через місяць, коли вона вийшла з відпустки, Тарас поцікавився у неї про продаж дачі.
– Продала я дачу – радісно повідомила Ольга Яківна.
– А з сином вдалося роз’їхатися – запитав Тарас.
– Ми на ці гроші ремонт зробили. Син машину ще собі нову купив. Вирішили поки не роз’їжджатися – несподівано відповіла Ольга Яківна.
– Добре синочок влаштувався – подумав Тарас – а що він буде робити, коли мати працювати не зможе. На її одну пенсію удвох навряд чи вони проживуть.
Але так далеко ні Ольга Яківна ні тим більше її син, напевно, не думали. Сьогодні все добре і добре. Так і живуть…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
