— Сину, якщо ти не залишиш цю жінку і не знайдеш собі нову, нормальну дружину, я перепишу і другу квартиру на старшого сина.
Так я сказала своєму меншому сину Назару, який дуже стомлений прийшов після роботи і сів біля відра чистити картоплю на вечерю.
Ніколи не вгадаєте, чим займалася в цей час моя невістка і двоє онуків.
Я зайшла в їхню квартиру й одразу відчула той знайомий хаос. Речі розкидані, на кухонному столі немитий посуд, на підлозі крихти.
Назар, мій молодший син, сидів на табуреті, мовчки чистив картоплю, а погляд у нього був такий, ніби з нього висмоктали всі сили.
— Назаре, де Оля?
— В кімнаті, — тихо відповів він.
Я заглянула туди — і мало не скипіла.
Невістка сиділа на дивані, закутавшись у плед, з телефоном у руках. Її ніщо не турбувало. Двоє дітей бігали по кімнаті, розкидали іграшки, голосно кричали.
— Олю, ти чого не допоможеш Назару? — запитала я з порогу.
Вона навіть не глянула в мій бік.
— Я втомилася.
— Втомилася? Від чого, дорогенька моя?!
Я вже не стрималася.
— Назар працює по дванадцять годин! Приходить додому і ще чистить картоплю і готує вечерю, поки ти лежиш у телефоні!
Вона зітхнула й закотила очі.
— Та ви ж усе одно мене не любите, що б я не робила.
— А ти щось робиш?!
Я бачила, як Назар напружився. Він не любить конфлікти, завжди намагається всіх заспокоїти, але зараз він виглядав так, ніби сам готовий вибухнути.
— Мамо, не треба, – все ж таки почав син.
— Треба! Назаре, ти не бачиш, що з тобою роблять? Ти молодий чоловік, а виглядаєш, ніби тобі п’ятдесят!
Я більше не могла дивитися, як він повільно згасає в цьому шлюбі. Вона висить у нього на шиї, діти некеровані, в хаті безлад.
А потім я подивилася на Олю, і вона вразила мене ще більше. Вона посміхалася!
— Ви закінчили? — спокійно сказала вона. — Назаре, почистив картоплю? Давай вари.
Я не витримала.
— Все! Якщо ти не залишиш цю жінку і не знайдеш собі нову, нормальну дружину, я перепишу і другу квартиру на старшого сина!
Назар різко підвів голову.
— Мамо, що ти таке говориш?
— Я говорю правду! Чому старший має квартиру, а ти ні? Бо в нього дружина нормальна, сім’я нормальна! А ти тягнеш цей воз один!
Оля тільки пирхнула.
— Так, Назаре, може, тобі мама кращу за мене жінку знайде?
Він мовчав. Я чекала, що він хоч щось скаже, але він просто зітхнув, встав і пішов варити ту картоплю.
Я вийшла, грюкнувши дверима.
Тепер не знаю, що робити. Назар мені не дзвонить. Я знаю, що він образився, але я сказала правду. Невже він цього не розуміє?
Що ви думаєте? Чи правильно я зробила? Чи варто було мовчати? Чи є ще шанс відкрити йому очі?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
