Сумно старенькій на душі. Сидить вона в самотній кімнаті, ледве освітленій тьмяним світлом і крутить в руці телефон.
Цей телефон їй подарував син в день її народження, 26 липня.
Тоді її син і дві дочки зробили жінці дуже приємний сюрприз, вона і не чекала гостей, а вся її сім’я приїхала з подарунками і привітала Олену Вікторівну.
А зараз на календарі 26 липня, бабусі виповнилося 74 років, але телефон її мовчить, і в гості ніхто не їде.
Давно вже телефон мовчить, буває, прийде якась смс від оператора, бабуся схопиться, шукає свої великі окуляри, надіне їх незграбно і намагається розгледіти, що ж там прийшло на телефон, в надії, що це від дітей…
Старенька стала погано бачити і чути, але була ще в ясному розумі.
Сиділа-сиділа вона в кімнаті і вирішив зайти до своєї подруги, молодша за неї на 10 років. Раптом вона просто стала настільки погано бачити і чути, що навіть не бачить пропущених дзвінків?
У неї ж сьогодні день народження, їй повинні зателефонувати і привітати. Або взагалі телефон зламався? Таке теж може бути.
Подруга зустріла Олену Вікторівну з радістю. Вона привітала її з днем народження і подарувала дрібничку. Олені Вікторівною було трохи незручно питати знову про телефон, але вона все ж таки зважилася.
– А подивися, може мій телефон не працює вже.
Подруга бабусі зітхала. Брала телефон в руки, повністю оглядала його з ніг до голови, як то кажуть, і відповідала:
– Та ні, телефон працює.
Олена Вікторівна не витримала і розплакалася:
– Чому ж тоді мої діти не дзвонять мені? Не привітають з днем народження…
Не забувайте про своїх батьків, телефонуйте їм кожен день! А ще краще – приїжджайте до них!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
