Головна

alena

Мені 45 років. Я була на заробітках за кордоном, гарно заробляла, купила собі тепер будинок дуже красивий. Це будинок моєї мрії. Допомагаю рідним, але живу одна. Влаштувати своє особисте життя в 45 років – це, знаєте, сумнівна історія. Але мої батьки і вся моя рідня наполягають, щоб я або народила для себе, або всиновила і зробила щасливою чужу дитинку.
життєві історії 0
Мені 45 років. Я була на заробітках за кордоном, гарно заробляла, купила собі тепер будинок дуже красивий. Це будинок моєї мрії. Допомагаю рідним, але живу одна. Влаштувати своє
Ті хлопці — вони не були ідеальними. Але вони мене любили. Один — веселий, легкий на підйом, із золотими руками. Інший — начитаний, спокійний, але вмів слухати й підтримати. Мама в них бачила тільки недоліки. А я — не наважувалась сперечатися. Час минав. Одружилися вони.
життєві історії 0
— Ну, не пощастило тобі, — каже мама. — Може, така вже доля. А я ж старалася, щоб у тебе все склалося добре! Моя мама завжди хотіла мені
На вихідних, у суботу, сталася оказія. Напекла я налисників і пішла до сина і невістки, щоб їх і маленьку онуку порадувати. Прийшла о 10 годині, а їх вже нема — поїхали десь і навіть мені нічого не сказали. Ну та нічого, вони ж молоді. Я і вирішила зробити їм приємне — поприбирати кругом
життєві історії 0
На вихідних, у суботу, сталася оказія. Напекла я налисників і пішла до сина і невістки, щоб їх і маленьку онуку порадувати. Прийшла о 10 годині, а їх вже
У свекрухи в суботу ювілей, 70 років. Запросила нас. Живе в Житомирі, а ми в Києві. Не знаю, чи їхати, бо коли ми були у Віолети Богданівни минулого разу, вона сказала, що наша трирічна донечка забито їсть і не дала їй добавки тортика
життєві історії 0
У свекрухи в суботу ювілей, 70 років. Запросила нас. Живе в Житомирі, а ми в Києві. Не знаю, чи їхати, бо коли ми були у Віолети Богданівни минулого
— Є варіант для бізнесу: відкриваємо магазин автозапчастин. Працюєш зі мною. Прибутки поділимо. Усе легально. Головне — стартовий капітал. — А якщо ми продамо квартиру, а бізнес не піде? — спитала я. — Що тоді?
життєві історії 0
Всі знають краще за мене. Ми з чоловіком живемо разом уже 21 рік. І хоч історія наша не з романтичних фільмів, вона справжня. Почалося все з того, що
Спадкова квартира в Києві, від якої лише неприємності
життєві історії 0
Коли полинув на небеса мій батько, я не плакала. Сльози давно закінчилися ще в ті роки, коли він забував, що в нього є дочка. Але після нього залишилося
Я завжди намагалася бути доброю свекрухою. Не втручатися у справи молодих, підтримувати, коли просять, мовчати, коли не просять порад. Але, видно, цього разу я переступила межу. Вперше дозволила собі висловити думку — і стала «поганою свекрухою» та «поганою матір’ю» водночас
життєві історії 0
— Та я в курсі, — відповів сват. — Не хвилюйся, твоєму синові так навіть краще буде. Я свого часу так і робив: підробітки, додому пізно, вечеря —
Для мене дві мої онучки-погодки – Наталочка і Оленка. Бо ті імена, якими їх назвали невістка і син, ну це ні в які ворота. Мені вони дуже, дуже не подобаються. І я називаю дітей по-своєму. Невістка на мене ображається, іноді ми сперечаємося з нею з цього приводу. Але оце на днях я з нею взагалі вирішила поговорити і сказала, що якщо на повноліття діти не змінять справді імена, знаєте, я свої дві квартири, які їм планую лишити у спадок, на них не перепишу
життєві історії 0
Для мене дві мої онучки-погодки – Наталочка і Оленка. Бо ті імена, якими їх назвали невістка і син, ну це ні в які ворота. Мені вони дуже, дуже
– Як ти могла потайки від мого сина таку суму накопити і відмовлятися перевести її на загальний рахунок??? Совісті немає, мати собі майже мільйон гривень! – накинулася на мене по телефону мама Євгена. – А може би ви, Лесю Іванівно, не пхали носа у справи нашої родини і в мої особисто? – свекруха щось там буркнула і поклала слухавку. Але продовження буде, я в цьому упевнена
життєві історії 0
– Як ти могла потайки від мого сина таку суму накопити і відмовлятися перевести її на загальний рахунок??? Совісті немає, мати собі майже мільйон гривень! – накинулася на
Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от, у них трьох донечок погодок звуть Марійка, Маруся і Марічка. І взагалі вони дивні
життєві історії 0
Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от,

You cannot copy content of this page