Коли мені було 10, мій батько одружився вдруге. Мачуха швиденько завагітніла і народила батькові сина. Я стала безплатною нянькою, куховаркою і прибиральницею в одній особі.
У родині до мене зверталися не інакше ніж «Ей, ти». Я ходила в одязі, який давно мені малий, а брату через день купували нові іграшки. Коли він підріс, мене позбавили особистого простору: переселили в прохідний зал, а брату віддали мою кімнату. (За матеріалами)
Мабуть, єдине за що я вдячна батькові – він відразу припинив всі спроби мачухи розпускати руки. А ось моральні приниження ніхто не забороняв. Кожен день я вислуховувала що я страшна – ніхто ніколи на мене не зазіхне, і що я тупа – не отримаю освіти і буду працювати прибиральницею.
Мачуха щодня розповідала мені, що мене в цьому будинку терплять тільки до вісімнадцятиріччя, відразу в мій день народження вона виставить мене на вулицю.
Всі канікули я проводила у бабусі. Вона теж вважала мене «паршивої вівцею» в їх сімействі. Вона проклинала той день, коли її син одружився на моїй мамі, і раділа що мами більше немає.
Я завжди дивувалася, чому мене просто не здали в яку-небудь дитячу спеціалізована установа, типу дитячого будинку.
За півроку до 18 дня народження я підслухала розмову батька з мачухою, і мені все стало зрозуміло. Мачуха говорила, що я ні за що не погоджуся, а батько запевняв її що вмовить мене переписати на нього квартиру і у неї немає приводу для занепокоєння.
А ось це він даремно. Привід для занепокоєння у мачухи з’явився. Мене перестали зачіпати їх причіпки і стусани від молодшого брата.
Якщо раніше я боялася свого повноліття, то тепер чекала його з нетерпінням.
На мій день народження зібралися всі зацікавлені особи: батько з мачухою, бабуся і батьки мачухи.
Після першого за останні вісім років чаювання з тортиком мені було сказано збиратися. На моє запитання – куди? – відповіла бабуся:
– Сьогодні ти стала зовсім дорослою. З сьогоднішнього дня ти сама несеш відповідальність за свої вчинки. А ще, сьогодні той самий день, коли ти віддячиш свою сім’ю за все, що вони для тебе зробили. Зараз ти з татом поїдеш до нотаріуса і подаруєш йому квартиру. Ця квартира дісталася тобі від матері, але так не повинно було статися. Вона обіцяла написати заповіт на мого сина, а сама відписала квартиру тобі. Але ти виконаєш свій обов’язок зараз, збирайся.
У них були настільки урочисті обличчя, що я насилу стримала сміх.
– Так, бабусю. Я віддячу свою сім’ю за все, що вони для мене зробили. В якості подяки я виставлю їх не сьогодні, а дам тиждень на збори. Час пішов.
Ой, що почалося. На мене посипалися докори в невдячності, мачуха верещала, що виростила змію підколодну, батько дав мені ляпас. Батьки мачухи почали говорити, що попереджали її про невдячності чужих дітей. Бабуся сказала що у мене немає нічого святого і пішла, грюкнувши дверима.
Вони з’їхали. Перебралися жити до бабусі.
А через кілька днів прийшов батько. Він дав мені аркуш паперу, сказав, що раз я не віддала квартиру, то повинна виплатити цей борг, і пішов.
Я розгорнула листочок, там був список:
Їжа – 324000
Одяг – 54000
Шкільне приладдя – 14000
Предмети гігієни – 2660
Предмети побуту – 4620
Комуналка за квартиру – 64800
Разом: 464080
А як же те, що батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей? Мабуть, це батька зовсім не хвилювало.
Я влаштувалася на роботу і ось уже півроку щомісяця віддаю третину своєї зарплати батькові, в честь погашення цього боргу.
Щоб розрахуватися остаточно, мені знадобиться років 7-8. Зате потім я буду абсолютно вільна.
