fbpx
життєві історії
“Так буде правильно і справедливо”, – вирішила я. Та рогатий смикнув мене розповісти про все Сергію, і того ж дня увечері син був у мене. Він закотив справжню виставу! А коли про моє рішення дізналася його нова пасія, почалося взагалі щось, що словами не описати. А ось сусідка Тетяна сказала, що мій вчинок з заповітом не правильний

Ми з чоловіком усе життя багато працювали, щоби добре жити. Зусилля були виправдані, бо ми встигли і квартиру велику купити, і машиною придбати, і навіть будиночок на дачі облаштувати. Крім того, я ніколи не шкодувала грошей на себе. У свої 70 років я чудово виглядаю, бо завжди доглядала за собою.

Вийшла на пенсію, ми мріяли вирушити у тривалу подорож. Але у Бога були інші плани… Мій чоловік тяжко захворів, і, незважаючи на півтора роки наполегливої ​​боротьби, незабаром його не стало. На той момент нашому синові було 24 роки, я народила Сергійка пізно, у 39 років.

Скоро Сергій вирішив одружитися, і ми почали жити разом: я, син і його Софійка. Благо, місця на всіх вистачало з головою. Через рік невістка народила хлопчика Данилка, і в моєму житті виник новий сенс.

Я була щасливою бабусею, у всьому допомагала молодим. З Софією, до речі, у нас були чудові стосунки.

Але все змінилося, коли мій син вирішив розпочати свій бізнес. Грошей у нього, звісно, ​​не було. Тому він умовляв мене продати дачу та віддати йому всі виручені кошти.

Спочатку я не хотіла цього робити, але таки повірила в сина і допомогла йому. Виявилося, що дарма. Справа прогоріла, а всі гроші пішли в нікуди.

На ґрунті фінансових труднощів Сергій і Соня стали жити погано, дійшло до розлучення, і я чудово розумію невістку: терпіти поведінку мого сина було дуже важко.

Софійка поїхала до батьків, забравши дитину із собою. Але ми продовжили спілкування, я часто їздила до них у гості.

А Сергій… Він так і лишився жити зі мною. Щоправда, дуже швидко у його житті з’явилася нова панночка.

Аліна відразу мене не злюбила. Взагалі вона дівчина з характером, хоче жити у розкоші, якої у нашому будинку вже давно немає. Синові на той момент виповнилося вже 30 років, а він, як і раніше, приходив до мене і просив гроші Алі на подарунки.

Я так само продовжувала їздити до Софії і онука. Якоїсь миті я вирішила, що пора б скласти з юристом заповіт, оскільки вік у мене немолодий, все може бути. Все своє майно я заповідала онукові.

“Так буде правильно і справедливо”, – подумала я.

Та рогатий смикнув мене розповісти про все Сергію, і того ж дня увечері син був у мене. Він закотив справжню виставу! А коли про моє рішення дізналася його нова пасія, почалося взагалі щось, що словами не описати.

Ця вертихвостка репетувала на мене так, ніби це їй повинна була дістатись житлоплоща. Я не витримала і виставила обох із квартири. Коли вони поїхали, мені довелося викликати швидку, щоб заспокоїтись.

Цим справа не закінчилась. Тепер щодня ця Аліна дзвонить мені і висловлює претензії. Сергій вдає, що нічого не відбувається. Я не раз просила його утихомирити свою панночку. Але у відповідь чула лише звинувачення в тому, що я даремно на неї намовляю. Хіба це можна витримати?

Не уявляю, що мені робити. Аліна проходу не дає, нещодавно взагалі заявилася до мене і знову почала качати права.

Розумію, що я залишилася зовсім одна. Тільки Соня мене підтримує… Ну чому найближчі та рідні люди роблять такі нерозумні вчинки? Всі мої сподівання лиш на те, що Софія й Данилко так і залишаться для мене найближчими людьми.

А ось сусідка Тетяна сказала, що мій вчинок з заповітом не правильний, що я не мала так чинити з сином, а все залишити йому. Мовляв, Соня вийде рано чи пізно заміж, Данилко виросте і десь поїде, тим більше, що він не росте поруч зі мною. А от Сергій все ж таки – син і завджди поруч.

Невже я все-таки помилилася і дарма зіпсувала стосунки з єдиним сином?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.