Так і живу я з цим камінцем в душі. А як його позбавитися? Я не знаю. Те, що рідна єдина дочка не запросила нас на весілля, підточує мене з середини.
Надійка не лише не запросила нас на весілля, але й не приїжджає до батьківського дому і не дзвонить, а повідомила про те, що вона вийшла заміж, повідомленням в соцмережі.
Написала, що дуже нас любить і сподівається, що ми зможемо її колись зрозуміти і прийняти її вибір. Та розкажу свою історію невеселу історію з самого початку і сподіваюся на підтримку й поради.
30 років тому ми переїхали у Францію. Починати було дуже тяжко. Чужа мова давалася дуже важко, але ми з чоловіком змогли стати на ноги, влаштуватися на роботу, а згодом купити великий будинок на дві родини. Забрали моїх батьків.
Спочатку вони жили на другому поверсі, а потім, коли їх з нами не стало, там стала жити наша єдина дочка Надійка, їй тоді було 28 років.
Поки вона зростала, ми з чоловіком дуже багато працювали, щоб сплатити всі витрати на життя, на одяг дочки, на навчання, додаткові уроки з предметів та мови. Мій чоловік працював ночами, а я на двох роботах, та ще доглядали з мамою мого тата, який лежав майже 10 років.
Надійка здобула дві вищі освіти, і після закінчення університетів влаштувалася на держслужбу. Ми щиро раділи її успіхам і думали, що нарешті настав час нам трохи видихнути. Ми навіть зібралися подарувати донечці половину будинку
Але одного разу, коли мій чоловік спав після нічної зміни, а я була на роботі, дочка зібрала більшу частину своїх речей і з’їхала від нас до свого друга. Залишила нам листа, що треба жити тут і зараз і тільки для себе і не звертати на інших уваги.
Її хлопця ми бачили всього 4 рази, дуже неприємний молодий чоловік, який нічим особливим не займається в житті, хоча йому вже добре за 30. Та вони побралися.
Ми дуже любимо свою тепер уже дорослу заміжню дочку. Але ніколи не очікували, що Надійка ось так відповість нам за наше добро, адже ми завжди старалися показати їй лише добрий приклад. Дуже хвилюємося за неї та її майбутнє, адже ми вже не молоді.
Як прийняти такий вибір донечки і те, що ми тепер для неї майже чужі люди і бачимося лише раз на кілька місяців?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
