– …Ти ж зазвичай про себе тільки думаєш, – з подивом запитала Марина брата, – що це з тобою? – маму вирішив до нас в гості на своїй машині за дві тисячі кілометрів привезти… Рідко коли про матір дбаєш, а адже вона вже старенька.
– Нічого, з дружиною порадилися і вирішили поміняти життя – пояснив Іван сестрі, – хочу мамину квартиру продати і тобі частину грошей дати, а вона у вас поки поживе. Ми з дружиною перебираємося до півдня – до моря. Уже й квартирку пригледіли на узбережжі. Якраз своє житло продамо і мамине, частина грошей я візьму і на задумане повинно вистачити. Хочеш – в гості до нас приїжджай – на сонечку загоряти, в морі поплавати…
– Дякую за запрошення, – посміхнулася Марина, – як мама тепер з нами буде жити, у нас і так двоє дітей – в двійці тісно, маму то куди на кухню чи що? Це ти до такого додумався або невістка надоумила?
– Зізнаюся чесно, – виправдовується Іван, – дружина моя ідею підкинула таку, ну я подумав, а чому б і ні, і так ми за мамою майже п’ять років доглядали. Як у неї проблеми зі здоров’ям почалися – то ноги болять, то спина, то серце прихоплює, виходить вона з дому рідко, так за нею око до очей стежити доводилося. Потрібно і за продуктами з’їздити для неї, побутові речі різні купувати. А так якщо ми поїдемо, а вона одна залишиться, не зможе вона так прожити. Я тому до тебе і повіз – твоя черга, сестриця. Я ж сказав, тобі частину грошей з продажу її квартири віддам.
– Так нащо мені гроші ці? – обурилася сестра, – що я на них, квартиру свою розширю, кімнату ще докуплю? Тут на ці гроші нічого особливо не візьмеш, місто то велике і ціни на нерухомість зовсім інші, не як у вашому закутку. Про матір я звичайно подбаю, доведеться в свою кімнату її пустити жити. А ти братику, скажи по простому, що просто позбутися хотів мами – набридло тобі за нею доглядати, ось і привіз до мене її…
…А що за невістку я скажу, так це те, що це справжнісіньке зрада свекрухи з її боку. Адже вона вас тоді пожити до себе пустила, коли ви тільки інститут закінчили, прихистила, кімнату вам виділила, хоча вже дорослі були – самі могли себе забезпечити. Ось такою монетою ти їй відплатив…
Цю історію мені розповіла подруга та сама Марина. Вона відразу після школи вступила до інституту в інше місто і сама забезпечувала своє життя.
А брат її, коли одружився, залишився жити з матір’ю, тому що роботу не знайшов таку, щоб прогодувати молоду сім’ю. Потім звичайно з’їхав. Але в підсумку, подбавши за матір’ю в старості якийсь час, все ж зрозумів, що це не для нього і вирішив таким чином спихнути її сестрі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
