– Ольга сама і винна! Як, вічно у неї сил нема? Хоч би повстидалася трохи. Такого чоловіка мати, і геть не поважати. Та любий би з часом втік.
Ольга розуміла, що сама винна у своєму горі. Михайло був хорошим чоловіком, батьком, але не цінувала вона цього. Все до чогось чіпалася.
Обоє вони працювали. Михайло в будівельній компанії, а Ольга головним бухгалтером в районній лікарні. Обоє приходили додому вже ближче вечора, але Ольга вміла себе шанувати.
– Так ноги гудуть. Приготуй щось смачненького на вечерю!
– Так, звісно, – говорив Михайло. А все тому, що любив цю справу. З часом всі жіночі справи лягли виключно на чоловіка, а Ольга гордилася, що такого чоловіка вона сама собі “підкувала”.
Подруги не раз говорили, що не добре це, але Ольга була впевнена, що в п’ятдесят вже нікуди не дінеться її “підкований” чоловік. Вже й діти підросли. Старший син одружився, дочка університет закінчувала, як Михайло вирішив, що об нього досить ноги витирати.
Михайло не сказав жодного слова. Просто зібрав речі і одного дня просто зник з життя Ольги. На прощання він написав всього декілька слів.
– Не шукай і не намагайся мене повернути! Будь щаслива.
Ці рядки раз у раз гули у Ольги в голові.
– Як він міг? Ми пів життя прожили душа в душу…
Коли подруги говорили, що вона сама винна, та лише віднєкувалася.
– Що ви з мене таку погану робите. Це не я до коханця пішла, а мій Михайло собі нову любов знайшов. А ви замість того, щоб мене пожаліти, звинувачуєте.
Не хотіла жінка визнавати своєї провини.
А Михайло і справді, як вже пізніше взнала Ольга, пішов до коханки, яка його любила, поважала і цінувала.
Діти на батька не злилися. Хто-хто, а вони вже добре знали мамин характер. Від дочки Ольга дізналася, що нова пасія носить від Михайла дитину.
– Мамо, якби ж ти зараз побачила батька, ти б його не впізнала. Він світиться від щастя. Тетяна за рік зробила те, чого ти не в змозі була зробити за 25 років спільного життя.
– Ну і нехай! Зато в мене совість чиста. Я ніколи нікого не зраджувала, а до батька вашого бумерангом все вернеться…
– Ех, мамо-мамо! Так нічого ти і не зрозуміла…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook