fbpx

– Так ноги гудуть. Приготуй щось смачненького на вечерю! – Так, звісно, – говорив Михайло, бо шкодував дружину. З часом всі жіночі справи лягли виключно на нього, а Ольга гордилася, що такого чоловіка вона сама собі “підкувала”. Подруги не раз говорили, що не добре це, але Ольга була впевнена, що в п’ятдесят вже нікуди не дінеться її “підкований” чоловік

– Ольга сама і винна! Як, вічно у неї сил нема? Хоч би повстидалася трохи. Такого чоловіка мати, і геть не поважати. Та любий би з часом втік.

Ольга розуміла, що сама винна у своєму горі. Михайло був хорошим чоловіком, батьком, але не цінувала вона цього. Все до чогось чіпалася.

Обоє вони працювали. Михайло в будівельній компанії, а Ольга головним бухгалтером в районній лікарні. Обоє приходили додому вже ближче вечора, але Ольга вміла себе шанувати.

– Так ноги гудуть. Приготуй щось смачненького на вечерю!

– Так, звісно, – говорив Михайло. А все тому, що любив цю справу. З часом всі жіночі справи лягли виключно на чоловіка, а Ольга гордилася, що такого чоловіка вона сама собі “підкувала”.

Подруги не раз говорили, що не добре це, але Ольга була впевнена, що в п’ятдесят вже нікуди не дінеться її “підкований” чоловік. Вже й діти підросли. Старший син одружився, дочка університет закінчувала, як Михайло вирішив, що об нього досить ноги витирати.

Михайло не сказав жодного слова. Просто зібрав речі і одного дня просто зник з життя Ольги. На прощання він написав всього декілька слів.

– Не шукай і не намагайся мене повернути! Будь щаслива.

Ці рядки раз у раз гули у Ольги в голові.

– Як він міг? Ми пів життя прожили душа в душу…

Коли подруги говорили, що вона сама винна, та лише віднєкувалася.

– Що ви з мене таку погану робите. Це не я до коханця пішла, а мій Михайло собі нову любов знайшов. А ви замість того, щоб мене пожаліти, звинувачуєте.

Не хотіла жінка визнавати своєї провини.

А Михайло і справді, як вже пізніше взнала Ольга, пішов до коханки, яка його любила, поважала і цінувала.

Діти на батька не злилися. Хто-хто, а вони вже добре знали мамин характер. Від дочки Ольга дізналася, що нова пасія носить від Михайла дитину.

– Мамо, якби ж ти зараз побачила батька, ти б його не впізнала. Він світиться від щастя. Тетяна за рік зробила те, чого ти не в змозі була зробити за 25 років спільного життя.

– Ну і нехай! Зато в мене совість чиста. Я ніколи нікого не зраджувала, а до батька вашого бумерангом все вернеться…

– Ех, мамо-мамо! Так нічого ти і не зрозуміла…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page