fbpx
життєві історії
Так сталося, що з лютого ми мешкаємо в одному місті з мамою чоловіка. Ми винайняли тут квартиру у знайомих, коли виїхали з Харківщини на Волинь. І лиш тут я розгледіла ставлення Валентини Йосипівни до нашої донечки. Воно мене дуже засмучує. Взяти хоча б цей подарунок. Донька в радісному передчутті відкрила коробку

Так сталося, що з лютого ми мешкаємо в одному місті з мамою чоловіка. Ми винайняли тут квартиру у знайомих, коли виїхали з Харківщини на Волинь. І лиш тут я розгледіла ставлення Валентини Йосипівни до нашої донечки. Воно мене дуже засмучує, щиро кажучи.

Свекруха ставиться до нашої дочкиз Злати з повною байдужістю. Може, я вимагаю від неї надто багато, але ж можна приділяти своїй онуці хоча б якусь увагу?

Валентина Йосипівна живе у приватному будиночку. Має своє велике господарство, яке її годує. І, якщо чесно, годує досить непогано. Однак за всі ці роки (доньці нещодавно виповнилося 10 років) свекруха жодного разу не подарувала своїй онучці нічого коштовного.

Та чого там лукавити, часом вона просто дзвонила у свята і розмовляла з донькою максимум дві хвилини. А про те, щоб покликати внучку на літо до свого будиночку, ніколи навіть не йшлося!

Я розумію, що так не має бути. І мені здається, вже й донька якось з небажанням спілкується з бабусею, відчуває, що її не люблять. Інша річ – сім’я сестри мого чоловіка. Там все по-іншому.

Діти моєї зовиці Наталки залюблені бабусею та буквально купаються у подарунках. Звичайно, вони відпочатку живуть на одній вулиці, витрачатися на пересилання не потрібно! А нам Валентина Йосипівна завжди каже, що грошей нема, часи важкі.

Але ось ми вже більш як пів року живемо поруч, але по суті нічого не змінилося.

Що ж, то її вибір. Але чим завинила наша маленька дочка? Нещодавно Златка мала свій перший серйозний ювілей – 10 років. І вперше свекруха прийшла з подарунками.

Донька в радісному передчутті відчиняла коробку, а коли побачила, що всередині, мало не заплакала. Купа якихось незрозумілих речей із різким неприємним запахом секонд-хенду. А вишенька на торті – маленька баночка малинового варення всередині одягу!

У мене дар мови пропав. Ні, я не проти подарувати одягу друге життя, але невже не можна було хоча б випрати речі перед тим, яке дарувати? А про нещасну банку варення я взагалі мовчу…

У результаті, з усього барахла доньці підійшли одні-єдині джинси. Не розумію, чому Валентина Йосипівна так ставиться до нашої родини. Звичайно, при гостях я промовчала. Але потім все виказала чоловіку.

Може, я дуже багато хочу? Так, я неідеальна невістка, але я завжди готова вислухати всі претензії на свою адресу і спробувати виправити ситуацію. А тут… Було б що виправляти!

Словом, свекруха –  людина, якій байдужа доля її рідної онуки. Таке відчуття, що вона спить і бачить, як ми з чоловіком розлучимося, і вона нарешті зможе забути про те, що вона взагалі має внучку.

Чоловік тільки дорікає мені, мовляв, я теж буду в старості кожну копійку рахувати. Але як пояснити дочці, чому її бабуся так ставиться до неї? Дитина при чому? Чим вона не вгодила бабусі?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page