Так вийшло, що я “перетягла” чоловіка від найкращої подруги до себе. В той час Матвій здавався мені ідеальним чоловіком. Ми довго потайки зустрічалися, та одного дня я таки поставила питання руба: “Я, або вона. Вибирай”. Звісно, Матвій вибрав мене. Та найбільше здивувало те, що Ірина з легкістю його відпустила. І лише згодом я зрозуміла – чому!
Вийшло у них все випадково і, здавалося б, так – без зобов’язань. Все-таки Матвій – чоловік її найкращої подруги Ірини. Але поступово обох затягнуло у вир почуттів. І одного разу Юля поставила Матвію конкретну умову. Вибирай: або я або вона.
Звичайно, була суперечка. І ясна річ, кращі подруги стали ворогами. Але… на час. Пізніше Юля і Ірина знову стали спілкуватися.
Подружка навіть як би між іншим цікавилася: “Як “мій” там поживає – ще не втомив тебе?”.
Юлю слово “мій”, звичайно, хвилювало – але, швидше за все, Ірина просто нервувалася за чоловіка, який пішов. Що ж, нехай собі… Зате тепер Матвій – її законний чоловік і цим все сказано.
Однак, виявилося, не все так просто. Свого часу, коли Юля зустрічалася з одруженим чоловіком Матвієм, той здавався їй кращим на світі. Майже принцом на білому коні.
Матвій, що валяється на дивані, в наказовому порядку вимагає кави і терміново випрати йому сорочку, поступово переставав здаватися цим принцом з казки.
Звичайно, спочатку Юля носилася з ним, як з писаною торбою – але потім захотілося і якоїсь віддачі.
Але коли Матвій звільнився з роботи і не поспішав шукати інше місце, жінка не витримала і спровокувала першу їхню лайку.
Їй здавалося, що чоловік перейметься – але Матвій здивував дружину, як ні в чому не бувало відповівши на її закиди: “Це ж не я все це затіяв – ти сама хотіла, щоб я жив з тобою…”.
Саме в той момент Юля зрозуміла – вона зробила помилку. І щоб зізнатися самій собі в цьому, знадобилося якихось пів року. Що тепер робити – розлучатися.
У Юлі майнула в голові одна думка і одного разу, побачившись з Іриною, вона ненароком запитала у подруги: “А ти свого колишнього чоловіка все ще любиш?”.
Ірина скоса глянула на неї і посміхнулася, все зрозумівши: “Ненадовго ж тебе вистачило – я з ним чотири роки була, знаю, як облупленого”.
Ірина розповіла подружці те, чого ніхто не знав. З’ясувалося, що Матвій спочатку був не подарунок – але Ірина усіма силами удавала, що у них зразкова сім’я. Як то кажуть, не виносила сміття з хати.
“Він коли до тебе переметнувся – я зітхнула з полегшенням. – зізналася Ірина Юлі. – А скандал тобі закотила так, від образи, що до кращої подруги пішов – а не кудись на сторону. Я з ним сто разів вже розлучатися збиралася, але він – ні в яку. Так що ти, подруго, мене тоді реально виручила. Велике тобі дякую, що мене від нього позбавила”.
“А я-то думала, що все ще можна повернути назад” – розчаровано зітхнула Юля. “Ні, двічі в одну річку – це не для мене. Тим більше я тут вже… причалила до одного бережка. Може, скоро заміж покличе”.
І тут Юля зрозуміла, що найголовніші труднощі в її житті ще тільки починаються.
“Що робити? – думала вона, повертаючись додому до нелюбимого чоловіка. – Може, знайти йому… іншу жінку?”.
А що б ви робила на місці Юлі?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
