fbpx

Так вийшло, що я розлучила свекруху Ольгу Леонідівну з онуком, вони тепер майже не спілкуються. Але я цього не хотіла, чесне слово! Але, як то кажуть, плотину прорвало. Днями, коли Ольга Леонідівна попросила мене забрати дитину, коли мені цього не хотілося, у нас сталася бурхлива розмова, і я висловила все, що накипіло

Так вийшло, що я розлучила свекруху Ольгу Леонідівну з онуком, вони тепер майже не спілкуються. Але я цього не хотіла, чесне слово!

Ми з чоловіком Андрієм разом вже давно, майже 10 років, але одружилися три роки тому. Все було добре, поки ми не стали молодими батьками. Ось тут почалося! Зараз нашому синочку Назарчику 2 роки.

Власне, проблеми почалися з мамою Андрія, моєю свекрухою. Коротко скажу про її долю. У Ольги Леонідівни єдиний син, особистого життя немає, вона давно розлучена.

І ось коли народився мій син, свекруха почала виявляти сильну нав’язливість, вона могла приїжджати в гості кожні 2 дні, відразу забирала його на руки, між нами виникало багато спірних питань з виховання. Коли ходили гуляти, без зайвих слів і питань виривала коляску, від чого мені ставало некомфортно, і щоб не викликати конфлікту, я поступалася.

Нав’язувалася відвідувати з нами лікарню, і знову виривала у мене з рук дитину і заходила до кабінету. Коли Назарчик трохи підріс, їй було некомфортно напрошуватися в гості частіше, і вона постійно дзвонила й запитувала, чи потрібно мені кудись у справах, щоб вона приїхала, а я поїхала і залишила їх з малим самих.

А зараз Ольга Леонідівна просто ставить перед фактом, що приїде з Назарчиком погуляти чи навіть забере до себе в гості.

Протягом усього цього часу у мене склалося враження, що вона вважає його своїм сином, а не онуком, ніби бажає заповнити втрачений нею час у вихованні сина, задовольнити своє материнство, оскільки мамою ще раз вона не стала.

Під час якихось заходів, поїздок, свят Ольга Леонідівна завжди намагається бути з малим наодинці, щоб він спілкувався тільки з нею, відводить його від мене, від моєї мами, ніби у неї виникають ревнощі. Це ж все не нормально!

Я ні з ким не обговорювала свої занепокоєння, чоловіку теж нічого не говорила, просто тримала все це в собі, злилася від кожного дзвінка його мами, дуже засмучувалася від того, що мій щасливий час материнства хтось порушив.

Але, як то кажуть, плотину прорвало. Днями, коли Ольга Леонідівна попросила мене забрати дитину, коли мені цього не хотілося, у нас сталася бурхлива розмова, і я висловила все, що накипіло. Довела її до сліз і поплакала сама.

Мама чоловіка сказала, що мої слова її дуже засмутили, що я собі все накрутила і щось придумала. Пішла від мене зі сльозами і ні до чого ми так і не прийшли. Я просто заплуталася, не знаю, чи правильно вчинила, але більше я не можу тримати все це в собі, і як бути далі, я теж не знаю. Розлучати бабусю із онуком я не хочу. Велике спасибі за поради, на які дуже сподіваюся.
Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page