fbpx
життєві історії
Так я дізналася про наявність іншої картки в чоловіка. І він ховає гроші не лише від мене, а й від нашої маленької доньки. Свекруха забажала аби ми переїхали до неї, а мою квартиру продали чи віддали під оренду. Зарплата не росла, і тепер я зрозуміла, чому. Хоча мама моя переконана, що варто чоловіка пробачити – час не той

Я завжди вважала, що у нас із чоловіком міцний шлюб. У нас майже завжди було повне порозуміння, мінімум суперечок та жодних секретів. Але раптом виявилося, що таємниці у чоловіка є. І він ховає гроші не лише від мене, а й від нашої маленької доньки.

Наші стосунки почалися, коли мені було тридцять, чоловік на три роки старший. Остап жив з матір’ю на той момент, у мене була власна квартира. Так, треба було вкластися в ремонт, але ж своя, двокімнатна, у гарному районі.

А свекруха була впевнена, що жити в квартирі дружини її синові ніяк не можна. Вона хотіла, щоб ми переїхали до неї, а мою квартиру продали чи віддали під оренду, і попутно збирали на спільне житло.

Звичайно, мені така дивна ідея зовсім не сподобалася, і в такому я брати участь не стала.

Потім свекруха налаштовувала сина, щоб він не вкладав грошей у ремонт моєї квартири. Так і заявляла мені, що якщо ми розлучимося, він залишиться ні з чим.

Чи варто говорити, що з Мартою Олексіївною стосунки у мене не склалися? Але після народження доньки Софійки все начебто налагодилося. Свекруха внучку любила.

Я пішла у декрет, чоловік забезпечував сім’ю. Жили небагато, але кредити не влазили. Якщо потрібно було щось придбати, наприклад, з побутової техніки, то просто накопичували гроші або ненадовго позичали у друзів.

Іноді доводилося і викручуватись, і економити. Але що вдієш? Остап обіцяв, що отримає збільшення до зарплати. Але збільшення дивним чином відкладалося. І тепер я зрозуміла, чому.

Раніше й подумати не могла, що Остап може мати іншу картку. А цього разу, коли ми сплачували за комуналку, він пішов звірятися з лічильниками, а телефон залишив на столі. Надійшло якесь повідомлення, я машинально глянула на екран і побачила у банківському додатку дві картки.

Спочатку я подумала, що Остап має якийсь кредит, адже сума була великою. Але ж ми домовилися, що ніяких кредитів брати не будемо! Я придивилася і швидко зрозуміла, що це накопичення, про які мені нічого не було відомо. Коли чоловік повернувся, у мене вже постало море питань.

Спочатку він відпирався, намагався змінити тему. Пробував присоромити мене, що я лізу до його телефону.

Але потім Остап зізнався, що ці гроші відкладав про всяк випадок. Адже якщо в нас щось не вийде, він залишиться ні з чим. Я одразу згадала, що ці ж слова чула від свекрухи. Ось хто його надоумив.

Я довго не могла перетравити цю інформацію. Скільки разів за останні роки ми опинялися на мілині! Навіть недавно. То плита зламалася, і не було на чому навіть приготувати їжу. То дитину треба було одягнути, а грошей не вистачало.

І весь цей час гроші у чоловіка були. Але не для нас, не для сім’ї. А лише для нього!

Напевно, і свекруха, і чоловік мали рацію. Адже ми таки розлучимося. Іншого виходу я не бачу і пробачити таке не зможу. Якщо за стільки років він так і не почав мені довіряти, думав тільки про себе, то навряд чи щось у нас вийде. Виставила Остапа до матері, а назад пускати не збираюсь. Доньку тільки шкода.

Хоча мама моя переконана, що варто чоловіка пробачити – час не той, щоб розлучатися.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page