fbpx

Так, я справді наполягав на тому, щоб Уляна подарувала мені дитину, але ж я був впевнений, що вона не перестане працювати, і як до того, буде приносити в нашу сім’ю хороші гроші. Звідки я міг знати, що її найголовніший проєкт прогорить. У мене такого “таланту” немає. Тому коли настали “важкі часи”, я просто покинув дружину з дитиною

Так, я справді наполягав на тому, щоб Уляна подарувала мені дитину, але ж я був впевнений, що вона не перестане працювати, і як до того, буде приносити в нашу сім’ю хороші гроші. Звідки я міг знати, що її найголовніший проєкт прогорить. У мене такого “таланту” немає. Тому коли настали “важкі часи”, я просто покинув дружину з дитиною.

Коли сімейне життя перевалило позначку 5 років, Тарас захотів дітей. Це було саме його бажання. Він уже відсвяткував свої 30 років, Уляні було близько 26. Вона теж хотіла стати мамою, але трохи згодом, коли стабільність на роботі дасть впевненість у майбутньому. Уляну влаштовував її дохід останнім часом, але не було гарантії, що це буде довго та надійно. У будь-якому проєкті є ризик, він або буде успішним і розвивається, або завтра ти знову шукаєш нову ідею для втілення в життя.

Але Тарас не хотів чекати, ані пів року, ані рік.

– Я не хочу стати молодим батьком у 40! Ти цього хочеш? Вічно одні відмовки, потім ти придумаєш щось ще. І пролетять ці десять років. Ми вже цілком стали на ноги, щоб стати батьками та повноцінною сім’єю, – переконував Тарас.

Надії Уляни на те, що питання з дитиною вдасться відкласти, не мали успіху і під натиском Тараса вона погодилася.

Не можна сказати, що вони жили бідно. У нього зарплата була трохи нижчою, а в неї трохи вищою за середній рівень регіону. Для сім’ї із двох дорослих цілком собі гідно. У планах Уляни не було зупиняти роботи над проєктом, на допомогу обіцяла прийти її мати. Сумнівів у ній не було: мама людина надійна і найближча, пообіцяла, значить зробить.

Уляну зсередини мучили сумніви у проєкті. Не факт, що він буде довгостроковим і ідеальним було б почекати рік-два. А раптом щось доведеться змінити?

– Тарасе, я переживаю, – сказала Уляна, коли термін був уже 4 місяці, – Як ми будемо жити, якщо мій проєкт все ж таки не втілиться у життя? Адже нам не вистачатиме на життя.

– Можна подумати, що ми перші так робимо. Будемо урізати витрати, сама придумаєш щось із новою роботою, а мама твоя поратися допоможе, обіцяла ж.

– Не завжди виходить швидко щось вигадати. Що тоді?

Уляна просто не розуміла, вся ініціатива йшла від Тараса, а відповідальність лягала на її тендітні плечі. А що він робитиме?

– Моїх доходів вистачить для сім’ї. Якщо ні, підроблятиму, — Тарас розумів, що дружину треба якось заспокоїти і докладав усіх зусиль.

Проєкту все-таки не судилося втілитись у життя. І це зійшлося якраз у часі з появою сина. Безсонні ночі, грошей немає — Уляна втратила всі сили, часу на новий проєкт не було, як і сили. Мама хоч і допомагала, але Уляні діставалося основне навантаження. Наступним потрясінням був вихід мами на роботу — брат Уляни теж мав проблеми і вона хотіла допомогти їх вирішити.

– Може настав час подумати про нову роботу? Грошей немає, а я ніяк не можу здати автівку на ремонт, хоча там копійки, — поцікавився Тарас.

– І як ти собі це уявляєш? Данилу 2 місяці, дитина неспокійна, спить погано, я з усім цим просто не впораюся.

– І як нам бути?

– Але ж ти обіцяв знайти підробіток?

– Обіцяв, але не думав, що це буде так довго і складно.

Насправді, Тарас навіть не намагався шукати підробітку. Йому це було непотрібно. Зате щодня докоряв її тим, що живе вона на його утриманні. У його думках дитина мала з’явитись на світ, Уляна мала брала новий проєкт і успішно працювала далі. Це не входило в плани Тараса. А тут йому, бачите, треба напружуватися, щось шукати, витрачати свій вільний час і сили на благо сім’ї. Ні, так не піде.

– Твоя дитина, твої турботи і проблеми, – така була відповідь Тараса, коли він з чемоданами в руках покинув дружину і дитину.

Немає сенсу доводити, що це його ініціатива, він наполягав і вимагав дитину. Весь тиждень Уляна намагалася впоратися зі стресом, аби зрозуміти, де знайти роботу та як далі жити? Спасибі мамі, вона тиждень сиділа з Данилом.

Раптом пощастило. Брат Уляни усунув свої проблеми, повернув мамі витрачені на нього гроші. Мама змогла знову піти з роботи та допомагати Уляні з Данилом. Вибираючи з кількох ідей, Уляна реалізувала найкращу і проєкт дав надію на постійний дохід. Грошей уже вистачало навіть іноді найняти няньку дитині. Уляна під час прогулянки із сином познайомилася з добрим чоловіком. Він теж із сином, але не одружений.

Життя почало налагоджуватися. І тут повернувся Тарас.

Він визнавав свої помилки, обіцяв допомагати. Він знав, що Уляна вирішила проблеми із грошима, тому й повернувся. Але, зрозумівши, що це за людина, Уляна просто відправила його туди, звідки він прийшов.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page