Так як Оля купила будинок в селі, і більшість родичів його не бачили, всі з радістю приїхали на її день народження, і заодно вітали з покупкою. – Ви такі молодці! Все встигли, не те, що твоя сестра з чоловіком, стільки років тут живуть, а толку ніякого. У тебе і клумби і дерева і квіточки. Видно, що любиш цю справу. – Я проковтнула, але після того, як гості зібрались у мене в домі, розізлилась не на жарт. Вже пів року ні з ким не спілкуюсь.
***
Коли мені подзвонила сестра і повідомила, що вони з чоловіком нарешті зібралися купувати ділянку з будинком в нашому селі я дуже зраділа!
Так як їх фінансовий стан краще нашого, вони змогли взяти більше метрів з величезним двоповерховим будинком.
Так як моя Оля, ну зовсім не дачниця, весною і влітку я їй допомагала. Давала саджанці, ми пересадили до неї кілька моїх квітів, розповідала багато корисного по городу.
Дивовижне почалося далі. Справа в тому, що влітку ми справляємо 3 дня народження. Моє, сестри і моєї дочки.
Перше день народження було Олі – до нас в село як зазвичай з’їхалися всі родичі. Тітки, дядьки, мами, тати, двоюрідні брати і сестри.
Всім дуже сподобався новий будинок Олі. Ще б пак, там всі зручності, більярд, камін, величезний телевізор, басейн. Багато хто навіть вирішив залишитися на ніч.
Коли настав мій день народження ми теж підготувалися. Я наготувала багато страв і накрила стіл. Тільки ось родичі відмовилися святкувати у нас вдома – вони сказали, що у нас дуже тісно і буде добре перенести всі страви в будинок Олі.
Я була пригнічена. Сказала, що хочу справити своє день народження в своєму будинку, та й раніше ми ж завжди в ньому збиралися.
Але всі в один голос почали мене перебивати і переконувати що краще буде справити у Олі. Хтось навіть почав жартувати що раз ми не йдемо до сестри він їде додому.
Довелося погодитися. У підсумку все день народження мені було сумно. Під кінець свята всі “розслабились” з випивкою і почали обговорювати як швидко сестра облаштувалася.
Ось мовляв, ми вже 10 років тут живемо, а не маємо такого будинку, ділянки та таких клумб красивих, як у неї. Половина її клумб залишилися від минулих господарів і половину я допомогла їй оформити.
У підсумку після цього я бачити нікого з них не хотіла. На день народження своєї доньки вже не кликала. Відразу пішли чутки, що я відвернулася від родичів і зекономила, щоб нікого не кликати на свято. Мене демонстративно не покликали на день народження дядька.
Зараз осінь, а я так ні з ким і не спілкувалася. Крім Олі, вона каже що я не повинна звертати увагу на їхні витівки і просто забити, вони ж рідня.
А я так не можу, ці люди стали мені неприємні. Ось так в один момент можна втратити відразу всіх.
Що скажете?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!