fbpx
життєві історії
Такого вона мені наговорити встигла. У мого чоловіка є молодша сестра Галина. Попросила мене свекруха влаштувати її на роботу, на моїй фірмі якраз було місце. – Стільки завдань за таку зарплату – це смішно, я вважаю. І якби ж то контора була б якась перспективна. І ось – родинні посиденьки за столом. Мені навіть спочатку здалося, що вона не мені це все говорить. Але Зінаїда Микитівна продовжила

Допомогла зовиці Галині з роботою, але, на думку свекрухи, неправильно! Такого вона мені наговорити встигла. Ось тепер не знаю, як мені спілкуватися з цією людиною.

У мого чоловіка є молодша сестра Галина. Вона якраз минулого року закінчила університет і вже майже рік сидить без роботи. Думаю, всі знають, з яким “задоволенням” у нас беруть молодих фахівців. Ні, іноді Галина влаштовувалася на роботу, але далі випробувального терміну справа не йшла.

– Стільки завдань за таку зарплату – це смішно, я вважаю. І якби ж то контора була б якась перспективна, а так, шарага на три столи! – обурювалася свекруха Зінаїда Микитівна на одному з сімейних застіль.

Галя сиділа і відчужено кивала. Я тоді подумала, що їй матінка всю лисину вже продовбала цією темою. Свекруха в мене непогана, але занадто вже комунікабельна і уїдлива. Якщо за тему зачепилася, то все, вже не зупиниш.

Саму зовицю я толком не знала, вона і з братом не дуже спілкувалася, що вже про мене говорити. Так, в рамках ввічливості на загальних заходах кількома фразами перекидалися і все.

Словом, роботу Галина шукала довго і сумно. А тут я сама підставилась, не подумала. На дні народженні свекрухи знову зайшла розмова про роботу і я ляпнула, що у нас купа дівчаток в декрет зібралися. Мені б промовчати, але що сказано, те сказано.

– Так це ж чудово! Ось ти галинку до себе і влаштуй! Всім буде добре! І вона при роботі, і ти не чужу людину з вулиці приведеш, – зачепилася Зінаїда Микитівна за мої слова. Мені залишилося тільки погодитися.

Я тоді не розуміла, у що себе втягнула. Мені здавалося, що ніяких проблем н має виникнути, Галина справляла враження серйозної людини, а робота не з розряду шалено складних. Що може піти не так?

Отже, місяць ми витратили на працевлаштування. Поки всі документи зібрала, поки співбесіди, поки місце звільнилося. Я думала, що мені потрібно буде тільки домовитися, зістикувати зовицю з кадровиками, але свекруха дзвонила і просила, щоб я Галю зустріла, провела, супроводила, підтримала, а то дівчинка дуже бентежиться. Я вже тоді напружилася.

Про яку серйозну роботу може йти мова, якщо людина не може сам знайти кабінет кадровика? Ці моменти мене бентежили і насторожували, але я скинула все на те, що Галина хоче показати себе з найкращої сторони і дуже хвилюється, а свекруха за своїм звичаєм просто перестраховується.

Пройшла кілька місяців, за які Зінаїда микитівна мене просто засмикала. Сама Галина зателефонувала лише один раз, і то – подякувати, що я з нею нянькалась, зате мама її в моєму телефоні оселилася.

І все їй цікаво, все їй здавалося, що Галинці потрібна допомога, від мене вимагалося ось прямо зараз бігти і вирішувати якусь проблему, яка існувала тільки в голові свекрухи. Я вже просто перестала звертати увагу, посилаючись на зайнтість і звіти.

І ось – родинні посиденьки за столом. Розмови про природу, погоду, спільних знайомих. Ми з зовицею поговорили про роботу, вона уточнила деякі моменти. Я хоч видихнула, що нормальну людину в компанію привела, адекватну, відповідальну і думаючу. Починалося все спокійно і дружелюбно, а потім свекруха почала мені висловлювати.

– Я думала, у нас нормальні відносини, а ти он як до нас повернулася.

Мені навіть спочатку здалося, що вона не мені це все говорить. Але Зінаїда Микитівна продовжила.

– Сама он в начальниках ходиш, а мою дочку якимось менеджером влаштувала. Добре хоч не прибиральницею, і на тому дякую! – все голосніше говорила свекруха. Там від подиву слова не могли мовити ні я, ні чоловік, ні його сестра. – Кар’єру робиш за рахунок моєї дочки? Кинула подачку, як собакам! Могла ж на нормальну посаду влаштувати, а ти…

Тут зовиця перервала монолог матері.

– Мамо, мені за тебе соромно! Ти що говориш таке? Та мене з моїм нульовим стажем навіть не розглядали б в цій компанії! Який начальник ! Мені до начальника ще працювати і працювати, я поки на своїй посаді не до кінця у всьому розібралася. Олена і так багато зробила, мене під її чесне слово туди взяли, а ти ще претензії висловлюєш!

Галина повернулася до мене, ще раз подякувала за допомогу, вибачилася за матір і вийшла з-за столу.

Чоловік мене теж звідти забрав, і ми пішли, а свекруха суворо сопіла нам в спину.

Минуло вже кілька днів, Зінаїда Микитівна так і не дзвонила. А я з нею спілкуватися не буду, поки вона не вибачиться, невдячна. Та і якщо вибачиться, я подумаю ще, чи відновлювать спілкування. Як добре, що діти не в неї пішли! Що мій чоловік, що зовиця – нормальні люди, а ось їхня матінка точно з тарганами.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page