Такого я не очікувала – щоб рідна свекруха з квартири виганяла! Адже батьки чоловіка подарували нам цю квартирку на весілля. Я тоді так цьому раділа! Вона була не нова, залишилося від чоловікової бабусі, у запущеному стані, зі старими меблями і обдертими шпалерами. Ми з неї зробили цукерочку! Ми самі не могли потягнути дорогого ремонту, зарплати у нас невеликі. Взяли кредит, трохи допомогли грошима мої батьки.
Я так раділа, коли після весілля батьки чоловіка подарували нам квартиру! Це не нова квартира, вона залишилася від його бабусі.
Радість трохи зникла, коли я побачила зовсім запущену квартиру зі старою сантехнікою, меблями і обдертими шпалерами. Житло вимагало дорогого ремонту, який ми не могли потягнути, адже працюємо обоє в державних установах, зарплати у нас невеликі. Взяли кредит, трохи допомогли грошима мої батьки.
Зараз ми вже живемо в нормальній квартирі, виплачуємо борги, економлячи буквально на всьому. Але все одно задоволені, що є свій куток, та ще й такий затишний.
Але вчора подзвонила свекруха і сказала, щоб ми допомогли їм виплачувати кредит, який вони брали на покупку машини. Я сказала, що грошей у нас немає, і ми ледве платимо свої борги.
І тут свекруха несподівано заявила, що вона могла б продати нашу квартиру, але віддала нам її даром, а ми навіть допомогти їм не можемо! Тобто поставила нам ультиматум: або геть з квартири, або давайте нам гроші.
Я не очікувала такого повороту і тепер не знаю, що робити. Чоловік теж неприємно здивований, каже, що це її вітчим налаштував проти нас.
Справа в тому, що свекруха дала нам місяць на роздуми, а потім вона нас виселить і здасть квартиру в оренду.
Квартира оформлена на неї, ми навіть подумати не могли, що так все вийде, хоча спочатку чоловік просив, щоб вона переоформила квартиру на нього, але його мати відмовилася, сказавши, що у неї є, де жити, і виганяти нас не збирається. А вийшло ось як!
Ми вклали чималі гроші в ремонт, ще борги за нього платимо, а тепер нам пропонують платити або виселятися.
А ще я переживаю, що ми заплатимо їй необхідну суму, а через якийсь час до нас знову будуть претензії, адже власником як і раніше залишається свекруха. Як вплинути на неї? Як змусити переоформити квартиру на мого чоловіка? Йти нам нікуди.
Можливо, заборонити їй спілкуватися з онуками?
Автор: Таїсія
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди