Таким чином, я у двадцять дев’ять років була незаміжньою жінкою. Тоді мати мені постійно казала, що я залишуся старою дівою до кінця життя. – Може хоча б мамою станеш, бо доведеться на старості років вовком вити! – Після цих слів я прийняла для себе доволі важливе рішення.
У мене з матір’ю ще з раннього дитинства стосунки були далекі від ідеалу. У нас із нею зовсім різні погляди на життя, але я не вчу інших як жити, як це робить моя мати. Мені ще з дитинства мати казала, що я вічно витаю в хмарах, та й взагалі я якась незібрана. Тоді вона заявила, що мені важко знайти свого чоловіка.
Ну, так воно і було. У молодості мені зустрічалися зовсім різні хлопці. Але всі вони мене любили, а це дуже важливо.
Моєю головною проблемою було те, що я не довіряла хлопцям. Навіть коли вони готові покласти світ до моїх ніг, я все одно не вірила. Таким чином, я у двадцять дев’ять років була незаміжньою жінкою. Тоді мати мені постійно казала, що я залишуся старою дівою до кінця життя.
– Може хоча б мамою станеш, бо доведеться на старості років вовком вити! – казала мені мати.
Після цього я дала шанс своєму шанувальнику, котрий кілька років бігав за мною. Тоді ми одразу й розписалися. Але я себе зовсім не відчувала щасливою, при цьому кілька років не могла побачити такі бажані дві смужки, навіть лікарі мені говорили, що я цілком здорова.
Але так як я вийшла за Андрія заміж тільки заради дитини, то й довго чекати я не хотіла. Тому подала на розлучення, а тим часом встигла здійснити свою мрію від свого колеги на роботі. Я не хотіла будувати з ним стосунки, але так уже вийшло… З ним же я й не стала створювати сім’ю, а ось дитину я залишила собі. З дитиною мені допомагав теж мій колега, який нещодавно лише туди влаштувався.
І ні, я не жінка, про яку ви подумали! Мені просто одразу стає ясно, поряд та людина чи ні. І в мене були почуття до кожної людини, з якою я була.
З Борисом ми жили років п’ять, але разом дійшли висновку, що нам не судилося прожити все життя. Ми кілька разів із ним розходилися, і я знову ставала вільною жінкою.
Але можу впевнено сказати, що він був тим чоловіком, який зумів мене зробити щасливою жінкою. За ці роки я майже не спілкувалася зі своєю матір’ю. Напевно, це й дало шанс мені прожити довго з Борисом, без цих порад матері. Але через деякий час вона все одно знову з’явилася зі своїми порадами.
Коли вона мене вичитує, то я почуваюся маленькою п’ятирічною дівчинкою. Але ж мені було сорок років! Таким чином ми розійшлися з Борисом, але він пішов від мене, коли саме моя мати почала вриватися в наше з ним спільне життя.
Тоді я довго сумувала за Борисом, мені було дико сумно і самотньо. Він був єдиним чоловіком, за яким я так довго лила сльози. Але через те, що у мене була дитина, мені довелося взяти себе в руки. І щоб не бачитись з Борисом, мені навіть довелося перейти на нову роботу, теж була там начальницею відділу. Тоді я прямо з головою пірнула в роботу, і була досить таки суворою начальницею.
Ну і знову ж таки, на роботі я стала зустрічатися зі своїм колегою. Але в цьому випадку він першим став показувати свої почуття до мене. І ось нині я на шостому місяці цікавого стану теж вийшло випадково, але я хотіла другу дитину. Та й мій нинішній чоловік хотів дитину, адже в нього це перше маля.
Мій чоловік з дуже гарної сім’ї, для нього важливо було щоб дитина зростала у повноцінній сім’ї, тому нам довелося розписатися. Він наполягав на цьому, хоча мені було все одно на це. Для мене важливіше відчувати рідну душу. Моя перша дочка дуже добре ставиться також до мого чоловіка. Але поки що татом його не називає.
Але моя мати продовжує мене цькувати, каже, що мені не можна працювати з чоловіками, тому що житиму з кожним з них. Її начебто напружує те, що у мене все добре в житті.
Я розумію, що мені потрібно знову обірвати контакти з матір’ю, оскільки і ці стосунки вона знову зіпсує мені. Але й з іншого боку, вона моя мати, і я відчуваю обов’язок перед нею.
Ось я і вилила вам свою душу!
Що скажете в моєму випадку?
Правильно я все роблю?
Фото ілюстративне
