fbpx
життєві історії
Тамара Ігорівна з нетерпінням чекала знайомства з майбутньою невісткою. Весь день біля плити простояла, а коли побачила, мало не знепритомніла. Було видно, що дівчина старша за її Олега, але і це не найгірше. Христина вже була заміжня, і має дитину. На весілля до сина жінка не прийшла, на хрестини онучки також не наважилась. – Хіба про таку долю сина я мріяла? Ніколи не пробачу!

Тамара Ігорівна з нетерпінням чекала знайомства з майбутньою невісткою. Весь день біля плити простояла, а коли побачила, мало не знепритомніла. Було видно, що дівчина старша за її Олега, але і це не найгірше. Христина вже була заміжня, і має дитину. На весілля до сина жінка не прийшла, на хрестини онучки також не наважилась. – Хіба про таку долю сина я мріяла? Ніколи не пробачу!

***

Тамара Ігорівна дивилася на свого дорослого сина і думала, яка дружина у нього буде. А син Олег славним чоловіком виріс. Якщо описати зовнішність, то високий спортивний блондин, носить модну борідку, дівчата і жінки на такого задивляються.

Ще в школі захопився програмуванням, з комп’ютером на “ти”. З 15 років має свої гроші, захоплення приносило свій дохід. А по закінченню школи став розвивати свій бізнес, паралельно навчався. До двадцяти семи років став завидним нареченим з квартирою, машиною і солідним доходом.

Багато в Олега і просто хороших людських якостей, він хороший друг, чуйний, не жадібний. На думку Тамари Ігорівни, ідеальний син. Мамі все привезе, відпочинок і лікування оплатить, таксі викличе, два рази на день подзвонить. Жінка не могла натішитися.

Вона мріяла, що її Олег одружиться на тендітній юній дівчинці, яка буде любити її сина і його маму. Тамара Ігорівна розповість невістці історію їх сім’ї у всіх подробицях і передасть їй фамільну обручку, яку їй самій вона дісталася від свекрухи. Олег з молодою дружиною будуть приїжджати до неї щонеділі в гості, і вона передасть невістці рецепти фірмових страв і навчить їх готувати. Адже Олег так любить смачну домашню їжу. Вони обговорюватимуть книги за обідом і будуть ходити на виставки разом.

А потім народяться онуки, милі красиві діти схожі на її сина. Вони будуть такі ж виховані і добрі, як її Олег. Діти будуть приїжджати на вихідні до бабусі в гості, і Тамара Ігорівна буде читати їм на ніч казки.

В одну мить солодкі мрії жінки розбилися. Син подзвонив і сказав: “Мама, я одружуюся”. Як? На кому? Коли? Обіцяв при зустрічі все розповісти.

Тамара Ігорівна готує святкову вечерю і вся на нервах від очікування зустрічі з нареченою сина: хто вона, з якої родини, скільки їй років, красива. І ось вони приїхали. У квартиру заходить доросла, але молода і красива жінка, явно трохи старше Олега. “Мамо, це моя Христина”, – Тамара Ігорівна розгублено мовчить, немає тендітної дівчинки з її фантазій.

Пройшли в кімнату, стали вечеряти, жінка стала обережно розпитувати Христину. І, о горе, обраниця сина вже була заміжня і виховує п’ятирічну дочку. Тамара Ігорівна ледве стримувала себе.

З ранку наступного дня, вона вже надзвонювала синові, погрожувала, вмовляла, благала, волала… Але все без толку. Син уперся, каже, що любить Христину, а минуле у всіх є, дата весілля призначена і днями він мамі завезе офіційне запрошення.

Тамара Ігорівна не здавалася, весь місяць вмовляла сина не одруження з Христиною, поки й зовсім з ним не посварилася. На весілля вона не пішла, весь день від образи проревіла, дзвінки сина навмисне скидала. Син з дружиною до Тамари Ігорівни з РАЦСу заїхали, але жінка розмовляти не захотіла, сподіваючись зіпсувати свято. А Олег, переконавшись, що з мамою все в порядку поїхав до гостей в ресторан.

Олег так само оплачував її витрати, але як тільки розмова заходила про його неправильне одруження, то він припиняв розмову і прощався. Народився вже і внук, а жінка не здається.

Об’явилася стара інститутська подруга Тамари Ігорівни, десять років не спілкувалися, а тут вона проїздом і напросилася в гості. Жінка поскаржилася подрузі на сина і невістку у всіх фарбах, розраховуючи на співчуття. А подруга вислухала і каже: “Не мудра, ти Тамара, набудувала собі повітряних замків і хочеш сина туди поселити, а треба жити в реальному світі з реальними людьми, хочеш синові життя поламати?”, – і так далі і тому подібне, не церемонячись в виразах.

Задумалася Тамара Ігорівна, приготувала всім подарунки, викликала таксі і поїхала миритися. Христина в будинок пустила, вийшла дочка гостей зустрічати: “Ти моя бабуся Тамара? А ми тебе з братиком чекаємо, ти нам будеш казки читати?”. Розплакалися всі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page