fbpx
життєві історії
Тамара Степанівна, з гордо піднятою головою, несла в якості подарунка нам на весілля, ключі від двокімнатної квартири. Ми були з Дмитром найщасливішими в світі нареченими. Ми просто ще тоді не знали, чим все це обернеться через п’ятнадцять років. В голові не вкладається!

Тамара Степанівна, з гордо піднятою головою, несла в якості подарунка нам на весілля, ключі від двокімнатної квартири. Ми були з Дмитром найщасливішими в світі нареченими. Ми просто ще тоді не знали, чим все це обернеться через п’ятнадцять років. В голові не вкладається!

На весілля мама Дмитра розщедрилася і зробила нам доволі крутий подарунок – квартиру. До цього ми з Дмитром винаймали житло, і чимала частина заробітку йшла в кишеню “дядечка”. Тому подарунок свекрухи був дуже доречним. Тамара Степанівна під час свого весільного тосту урочисто передала нам ключі від квартири. Які ж ми були щасливі з чоловіком в цей момент!

І всі запрошені на торжество захоплювалися великим серцем мами Дмитра.

Свекруха мала невеликі накопичення, продала дачу та отримала премію на роботі. Гроші вона вирішила вкласти у квартиру для свого єдиного сина та його дружини. І ось ми з Дмитром живемо тут уже 15 років. У цій квартирі зростають дві наші донечки, які з’вилися на світ рік за роком.

Нещодавно Тамара Степанівна приголомшила нас своєю заявою. Каже, працювати більше нема сил, а пенсія крихітна, на ці гроші їй не прожити нормально. Тому їй додатково потрібно ще 15 тисяч на місяць. І отримати їх вона збирається від нас. Каже, що це буде оплата боргу за весільний подарунок. Ось вам і “найкраща” у світі свекруха.

Дмитро хоч і працює на нормальній посаді, але всі гроші ми витрачаємо на сім’ю. Я не працюю, сиджу з дітьми. До того ж вдома завжди повно роботи: прибирання, прання, приготування їжі.

Де нам взяти зайвих 15 тисяч? Ми і так ледве кінці з кінцями зводимо, тому що у нас є своя квартира і за оренду не доводиться платити. А тепер виявляється, що всі ці роки ми мешкали тут на “пташиних правах”, як то кажуть.

Ми не просили Тамару Степанівну робити нам подарунок, це було її власне бажання. А тепер вона вимагає від нас такі гроші! За цей час ми з Тамарою Степанівною так і не стали близькими. Вона не часто телефонувала, ще рідше приходила в гості. З онучками ніколи не сиділа, не говорячи вже про грошову допомогу. А тепер їй надумалося, чи її хтось напоумив, “доїти” з нас щомісяця таку суму грошей.

Мої батьки також давно на пенсії, але гроші у мене не просять. Хіба свекруха не розуміє, що вимагаючи оплату боргу, вона забирає гроші у своїх онуків?

Може, я буду поганою дружиною та невісткою, але я не дозволю чоловікові йти на поводу у своєї мами.

Я ще погоджуюсь на дві тисячі в місяць і ні копійки більше. А якщо їй щось не подобається, то взагалі не будемо нічого платити. Ох і мудра яка знайшлася.

Чи не так?

Що скажете? Я розумію, важка ситуація, але потрібно захищатися… інакше з’їдять.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page