Тамара Василівна прийшла до мене з червоною ниткою, і давай мені її в’язати на руку. – Дитинко, зараз стільки недоброзичливців. Ця ниточка тебе буде захищати від “злого ока”. Ну чесно, я не стрималася. – Ну яка ниточка, яке зле око, тітонько? Не нав’язуйте мені свої страшилки. І тоді вона мені розповіла про циганку
Моя хресна мама, як в народі кажуть, стара діва: не заміжня та дітей немає. Тамарі Василівні нещодавно 60 виповнилося. Вона рідна сестра моєї мами.
Нас в сім’ї троє дітей. Жили всі в селі.
Коли настав час вчитися, хресна попросила приїхати до неї на серйозну розмову.
Живе Тамара Василівна в центрі міста в просторій трикімнатній квартирі.
За чашечкою чаю вона мені повідомила, що хоче на мене записати свою квартиру, а я в свою чергу повинна буду доглядати її скільки треба.
Я зраділа, оскільки не кожному “падає на голову” такий спадок.
Батьки дали добро і навіть допомогли перевести мої речі.
Спершу все було добре. Я допомагала хресній, прибирала, по можливості готувала їжу. Вона була щаслива жити поруч зі мною. Але якось непомітно, Тамара Василівна стала до мене чіплятися через різні забобони, як на мене.
То я віник не поставила догори ногами – і грошей не буде, то хліб зрізом до дверей повернула, все добре з хати втече. Про те, що треба обов’язково в дзеркало подивитися, якщо в квартиру повертаєшся, щоб нічого поганого не сталося, я вже й мовчу.
Словом, всі забобони всесвіту для неї було щось дуже і дуже серйозне, чого неодмінно потрібно дотримуватися.
А недавно я прийшла додому і щось погано почувалася. Мене нудило і голова розколювалася, а ще сильно хотіла спати.
Тамара Василівна почала щось нишпорити в шафі і прийшла до мене з червоною ниткою, і давай мені її в’язати на руку.
– Дитинко, зараз стільки недоброзичливців. Ця ниточка тебе буде захищати від “злого ока”.
Ну чесно, я не стрималася і розсміялася.
– Ну яка ниточка, яке зле око, тітонько? Не нав’язуйте мені свої страшилки.
І тоді вона мені розказала, що якась циганка їй наворожила, що заміж вона не вийде і дітей мати не буде. І з часом вона десь вичитала, що все це тому, що вона не дотримувалася “порад предків”.
– Наші предки в це вірили. І бачиш, я так заміж і не вийшла. А тепер і за тебе хвилююся. Ти для мене найрідніша людина і я хочу, щоб ти мала щасливу долю.
Вона дуже хороша людина, але ці її прикмети мене зводять з розуму.
Як до неї достукатися, і сказати, що все це просто видумки?
А може це і правда?
Хто в таке вірить?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua