fbpx
життєві історії
Тамара Василівна пристала зі своєю пропозицією, як банний лист. Ну чесно, це вже не смішно. І чоловік на моєму боці, а вона ніяк не заспокоїться. – Там все для дитячого комфорту зроблено! Людо, чого ти так переймаєшся? Та й Марті вже давно не два, і навіть не чотири рочки

Тамара Василівна пристала зі своєю пропозицією, як банний лист. Ну чесно, це вже не смішно. І чоловік на моєму боці, а вона ніяк не заспокоїться. – Там все для дитячого комфорту зроблено! Людо, чого ти так переймаєшся? Та й Марті вже давно не два, і навіть не чотири рочки.

Свекруха попросила мене, щоб я відпустила з нею онучку. Вона до санаторію зібралася, там будуть усілякі оздоровчі заходи, та й для дітей усе облаштовано. Сумувати не доведеться. Тим більше, дітям до 6 років безкоштовно, чому б ні?

Та я відмовила. Тамара Василівна у мене хороша та відповідальна жінка, не подумайте нічого поганого. Проте я боюся з нею відпускати Марту та й чоловік підтримує мою позицію. А раптом щось станеться? Тамара Василівна навіть не знає, як при підвищеній температурі поводитись. Якщо щось піде не так, ми все життя будемо себе картати. Це мене насторожує, тому я не можу наважитися на такий крок.

Мені спокійніше, коли моя дитина поруч зі мною. Я розумію, що в грудні легко застудитися, а свекруха не збагне, що робити в такій ситуації. Та й довгу дорогу Марта не витримає. Їй треба трохи підрости, тоді можна буде повернутись до цього питання.

Найдивовижніше, свекруха не просто так вирішила з онукою поїхати. Вона просто похвалитися перед подругою хоче. Мовляв, хоче виглядати як зразкова бабуся, не відставати від конкурентки, яка возила до санаторію онуків минулого року.

Свекруха ображається, звичайно, після мого категоричного “ні”, але я своє рішення міняти не маю наміру.

А ви б пустили п’ятирічну дитину в таку далеку дорогу з бабусею?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua