fbpx

Тарас майже півроку пробув на ліжку. Весь час біля нього була дружина, доглядала. А коли брат піднявся на ноги, пішов від Юлі. Юля приходила до мене плакалася, ждалілася на Тараса, що вона ночі не спала, переживала, щоб його на ноги поставити, а він так з нею вчинив. Щось тут не так. Через кілька місяців він запросив мене і мого чоловіка до себе на день. Антоніна була старша за дружину брата на 10 років

Ось уже два роки, як мій старший брат Тарас пішов від дружини.

Якщо чесно, то я довго не могла зрозуміти, чому він так вчинив. Справа в тому, що брат майже півроку був на ліжку після дорожньої пригоди.

Слава богу, всі живі залишилися, але брат лежав. Самостійно не міг нічого! Дружина Юля його весь цей час доглядала, ми, родичі, теж були завжди поруч і допомагали як могли, підняли всіх фахівців, гроші – все це було на нас.

Юля, дружина брата, всі ці місяці провела з ним у клініці, відпрошувалася з роботи, брала відпустку і няньчилась з ним, як з малою дитиною, годувала його з ложечки, наново вчила ходити.

Брат повільно відновлювався, було відчуття, що він втратив до всього інтерес. Коли його нарешті виписали, він ще довго ходив з палицею.

І тут як грім серед ясного неба – звістка, про те, що Тарас пішов від Юлі.

Просто зібрав свої речі та пішов до іншої жінки! Він подав на розлучення, а ми всі були дуже здивовані, що раптом сталося? Юля приходила до мене плакалася, ждалілася на Тараса, що вона ночі не спала, переживала, щоб його на ноги поставити, а він так з нею вчинив.

Мені було шкода її і я втішала Юлю як могла, вона просила мене напоумити Тараса, говорила, що пробачить його і не хоче з ним розлучатися, адже вони прожили 14 років і разом виростили доньку Юлі від першого шлюбу.

Тарас свого часу, одружившись з Юлею, удочерив її 4-річну доньку, спільних дітей у них не було, Юля не захотіла більше народжувати, хоча Тарас дуже її просив народити.

Я кілька разів намагалася поговорити з ним, спочатку він відмовлявся, говорив, що не хоче обговорювати цю тему взагалі, що йому ніколи. Але через кілька місяців він запросив мене і мого чоловіка до себе на день народження.

Жив він тепер у своєї нової подруги Тоні, ми нічого про неї не знали, хто вона, чим займається, як вони з Тарасом познайомилися та інше.

Коли ми прийшли до них, я очікувала побачити жваву молоду пані, але жінці на вигляд було років 45, красива, доглянута, спокійна та впевнена у собі. Це потім я дізналася, що їй 53 роки, тарасу на той момент був 51 рік, його дружині Юлі – 43. Антоніна була старша за дружину брата на 10 років.

Тарас світився щастям, гостей було не дуже багато, здебільшого рідні та кілька друзів із роботи. Я спостерігала весь вечір за ними, було видно, з якою ніжністю та теплотою вони один до одного ставляться.

Я зрозуміла, що брат щасливий.

Через кілька тижнів він заїхав до нас додому, хотів переговорити з моїм чоловіком про якісь справи, мій чоловік затримувався. Ми з Тарасом розговорилися, я спитала його, чому він пішов від Юлі, адже вона поставила його на ноги після того випадку.

Він відповів мені, що перестав відчувати себе поряд з нею чоловіком, що в той час, поки він лежав, вона постійно його дорікала в тому, що трапилося, і весь час йому говорила про ті проблеми, які він усім створив.

Юля тицяла йому судно і говорила, що він їм усім життя зіпсував і тепер їй цим доводиться займатися. І так щодня, протягом усіх тих місяців, висловлювала йому все це.

І це не закінчилося навіть тоді, коли він одужав, Юля наполегливо нагадувала йому, яким він слабким був і як вона прибирала за ним, як він мусить бути їй за все це вдячний і що він тепер взагалі майже ні на що не придатний.

Я нічого не знала про це, звичайно, що Юля мені про такі речі не говорила. Тарасу хотілося все це швидше забути, але Юля чомусь продовжувала йому про все це нагадувати.

Якось в поліклініці в черзі він розговорився з жінкою, то й була його нова подруга, так вони й познайомилися з Тонею.

Антоніна виявилася мудрою жінкою. Вона насамперед повернула братові впевненість у собі та своїх силах, своїми словами та вчинками вона повернула йому інтерес до життя, адже Тарас зовсім вже у собі вже зневірився.

Чоловіки завжди хочуть швидше забути ті моменти, коли вони слабкі і безпорадні, хочуть бути, або хоча б почуватися сильними. І жінка завжди повинна підтримати свого чоловіка.

І, на жаль, стаються такі випадки, коли чоловік йде від жінки жінку, яка поставила його на ноги, тільки тому, що хоче стерти з пам’яті моменти своєї слабкості та безпорадності. Він починає своє життя наче наново, з іншою жінкою. І байдуже, що жінка старша, головне йому – яким він почувається поруч із нею.

Тарас розлучився з Юлею і щасливий у шлюбі з Антоніною. Вони всиновили хлопчика. Я іноді спілкуюся з колишньою невісткою, вона так і не змогла вибачити мого брата. Але я за нього рада.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page