fbpx
життєві історії
Тато, після всієї цієї історії з мамою, подав на розлучення, і зайнявся справою, про яку мріяв вже дуже давно, а саме – далеке плавання. Його могло не бути в Україні більше року, але коли все ж його корабель “причалював”, ми проводили час разом, і це було незабутньо. Мама ж всім знайомим і родичам “перекрутила” причину розлучення, тому всі вважали тата поганою людиною. Одна я знала правду

Тато, після всієї цієї історії з мамою, подав на розлучення, і зайнявся справою, про яку мріяв вже дуже давно, а саме – далеке плавання. Його могло не бути в Україні більше року, але коли все ж його корабель “причалював”, ми проводили час разом, і це було незабутньо. Мама ж всім знайомим і родичам “перекрутила” причину розлучення, тому всі вважали тата поганою людиною. Одна я знала правду.

Ніколи не розуміла, до чого ці стереотипи про те, що якщо батьки розлучаються, то дитину обов’язково потрібно залишати з мамою. Чому саме з мамою? Бо вона жінка? А що, якщо саме мати і є тою причиною, через яку сталося розлучення? Ніхто про це не думає і це дуже сумно.

Я теж залишилася з мамою після розлучення батьків і сильно про це шкодую, хоча мене ніхто й не питав про мою думку. Справа в тому, що мама з батьком одружилися випадково, а саме тому, що в животику вже була я. Вони тоді ще були дуже молодими і батько все марив про те, що стане моряком, плаватиме в далекі країни. Але через мене всі їх плани зійшли нанівець.

Довелося одружуватися, створювати затишне гніздечко. 90-ті роки, безробіття, я на руках у батьків. Батько хапався за будь-яку роботу, щоб нас прогодувати, мама сиділа вдома. І ось, коли мені було 4 роки, мама зрозуміла, що їй нудно постійно одній. Почала вона “зустрічатися” з сусідом по сходовому майданчику. У нього теж сім’я, двоє дітей, тільки там “горбатилась” день і ніч дружина, цей же Сергій сидів у неї на шиї. Йому було нудно і вони з мамою почали “свою історію”. Батько дізнався про це все.

Після розлучення тато пішов у дальнє плавання, я залишилася жити з мамою та бабусею. І щодня я тільки й чула, що мій батько погана людина. Мама навіть перекрутила всю історію, нібито це не вона крутила шури-мури, а він. За всі роки я не почула й слова доброго у бік свого тата. Насправді він мене не кидав. Постійно телефонував, надсилав подарунки. Коли приходив із плавання, завжди возив мене кудись, ми проводили час разом. Він мене завжди любив на відміну від мами.

Мама ж після розлучення тільки те й робила, що шукала супутника життя. Мало не щомісяця в будинок до нас приходив новий чоловік, якого мене просили називати батьком, а я не хотіла цього робити. Мама майже нічого не вклала в моє виховання – її хвилювали тільки чоловіки та гроші.

А ще, будучи дорослою, я дізналася, що батько постійно висилав великі суми грошей на моє виховання, та тільки грошей цих я ніколи не бачила. Усі мама витрачала собі на вбрання, нігті, вії та інше. І ще після цього вони називали тата поганим.

Так сумно через усе це…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!