Мій чоловік Віталій у минулому далекобійник. Робота складна фізично і морально, але для мене головним мінусом є той факт, що ця професія зобов’язує віддавати дуже багато особистого часу дорозі, а не сім’ї. Втім, є ще моряки далекого плавання, військові тощо. Варіанти також далеко не ідеальні.
Так ось, багато років тому, практично відразу після нашого весілля, чоловік наважився вперше виїхати у далеку подорож. А я, щоб не збожеволіти від нудьги, мала в цей час пожити у його батьків.
Скажу відразу, до свекра і свекрухи я ставилася дуже добре: чудова пара усміхнених людей, які завжди мені раді і ніколи не були помічені за якимось незадоволеним «старим» бурчанням. Та й старими їх називати якось неправильно. Людмила Петрівна, хоч і домогосподарка, але дуже активна у себе на дачній ділянці, завжди є свіжі овочі, фрукти, зелень.
Олександр Леонідович, колишній військовий із хорошою пенсією. Перебрати двигун автомобіля або поїхати на риболовлю – все про нього. До того ж військова виправка і жодного натяку на щетину, ніколи. Щиро кажучи, про його вік говорила лише коротка зачіска, абсолютно білого кольору. Хах, люди похилого віку. Їм лише по 50 з хвостиком років було.
Спочатку все було затишно і, у цілому, буденно. Я допомагала по дому, ходила на курси, займалася облагородженням саду. Свекруха тільки в долоні плескала, моя допомога їй справді подобалася. Свекор часто десь був відсутній, як я зрозуміла тоді, зустрічався з колишніми товаришами по службі, можливо, по роботі.
Через якийсь час він почав приходити додому частіше, і я помітила дивний блиск, який іноді проскакував у його погляді. Такого блиску я давно не бачила. Чоловік він був гарний, як я вже говорила. Незважаючи на вік, на нього було приємно дивитися.
На жаль, Віталій, мій чоловік, був із іншого тіста. Милий, усміхнений, повненький. Він мав певну харизму, але через його не дуже міцний характер і сидячу роботу нагадував швидше ведмежа, ніж дорослого ведмедя.
Ну і в один прекрасний день, а якщо чесно, ніч, він до мене прийшов. Свекруха була у від’їзді в санаторії, їздила час від часу на 10 днів. Спершу я не знала, куди себе подіти від того, що відбувається, а потім якесь полегшення, виявилося, я сама все розуміла з першого ж дня. І тієї ночі я була не проти.
Не проти я була і всі наступні ночі того тижня. Не сказати, що ми якось спілкувалися чи проводили час разом, ні. Просто він йшов до себе і незабаром їхав у справах.
І тут, як у казці, відразу дві великі новини: приїжджає Віталій, а ще я при надії. Так, термін лише тиждень, але треба було щось вирішувати. Трохи подумавши, через кілька днів, я втішила чоловіка тим, що у нас з’явиться дитина. Ми, а точніше я, переїхали до нашої старої квартири і почали жити-поживати і чекати дитинку.
Народився міцненький хлопчик, схожий одразу на всіх: і на Віталія, і на його батька. Згодом «дідусь» почав до нас приходити та гратися з онуком. Час минав, і я потихеньку почала заспокоюватися.
Влітку наступного року Віталій знову взяв довгий рейс, і мені з маленьким сином уже довелося залишитися у батьків чоловіка. Я не хотіла жодного продовження спілкування зі свекром. Напевно, подорослішала чи порозумнішала. Хоча навряд, бо наприкінці літа, якраз коли свекрухи не було вдома, а син міцно спав, нас знову все трапилося. Я не можу пояснити, як і чому, але тепер це вже не має значення байдуже.
Через день чи два, коли я вже взагалі не розуміла, як мені тут за містом жити, подзвонив Віталій, що приїде трохи раніше, і ми з малюком скоро всі разом зустрінемося.
І ось, я вже в обіймах люблячого чоловіка. Минає два тижні, і я дізнаюся, що знову чекаю дитинку. Єдине, чого я не знаю – від кого.
Донька народилася здоровенька, рожевощока і дуже кохана своїми батьками.
Нині мої діти закінчили школу. Свекор зі свекрухою нас покинули. А мій чоловік, колишній, Віталій знайшов нове кохання. Просто покохав іншу жінку, так буває.
Я самотня, але нікого в цьому не звинувачую. Я щаслива жінка, яка кохала і була дуже коханою. Тільки час від часу згадую останню нашу зустріч зі свекрухою, коли вона, вже дуже хвора жінка, сказала мені тихо-тихо:
«Головне, щоб Віталій нічого про вас не дізнався».
Так, вона весь час все знала.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
